«Не вмирай! Ще триває бій...». Ці слова пісні завершують фільм «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас», який вийшов у прокат 29 серпня — з цього року в офіційний День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.
Число загальних втрат українських бійців у війні на Донбасі — понад 4 тис. 100...
Драма з детективним сюжетом «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас» — це реальна історія мужності і, незважаючи на обставини, людяності добровольців, які воювали у районі Іловайська спекотним літом 2014-го. Кіно про «укропів», яким на Донбасі приклеюють прізвиська «карателів» і «фашистів», незважаючи на те, що смертельні снаряди летять зі сторони ополченців, яким керують російські кадрові військові.
І в назві стрічки, і на екрані — реальний батальйон «Донбас», але це означення для більшості глядачів усе ж всеохоплююче, за яким вони бачать усіх українських захисників, які взяли в руки зброю для оборони східних територій України від російсько-сепаратистської «Новоросії».
Сценарій виник із розповідей командира штурмової групи батальйону «Донбас» Тараса Костанчука, якого донині побратими з повагою називають легендарним Бішутом.
Як і в кіно, у реальності він витягнув зі своєї голови кулю, і пораненим перебував у квартирі поважного віку жінки, з якою потім підтримував контакт і яка 94-річною відійшла у засвіти у 2018-му. Хто дивився, у документальній стрічці Анастасії та Марії Старожицьких «Війна химер» є кадри: рота Бішута рухається в Іловайськ, він сам це знімає, коментуючи: «Їдемо, хрін знає куди і хрін знає навіщо».
Коли зароджувалася ідея зйомок художнього фільму «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас», не планували, що Тарас Костанчук буде грати у ньому самого себе. Це стало очевидним у процесі проведення кастингів. І Бішут на екрані — виразний та харизматичний персонаж, який ризикує, щоб вижити і врятувати інших.
На зйомках фільму «Іловайськ 2014. Батальйон «Донбас». Фото надані B&H film distribution
Сценаристом став письменник Михайло Бриних. Розповідає, що остаточний — сьомий варіант сценарію. Утім навіть уже зі змонтованого матеріалу довелося скоротити годину, залишивши глядачеві 120 хвилин, які вивірені військовими, що вийшли живими з Іловайського котла.
У кадрах художнього фільму навіть техніка «зеленим коридором» рухається у тому порядку, як було насправді... І все ж творча група зауважує, що це художня стрічка, де є узагальнення. На 85-90% — це документальні історії, уточнює режисер Іван Тимченко.
Скажімо, нема у кадрах Семена Семенченка, є просто легко поранений командир батальйону, який наказує здійняти гвинтокрил, не дочекавшись для транспортування в госпіталь закривавленого бійця.
У батальних сценах фільму пошкоджено не одну машину. Тарас Костанчук розповідає, що Генштаб ЗСУ відмовив у сприянні зйомкам і наданні техніки, аргументуючи це письмово тим, що у фільмі не висвітлили роль керівництва Антитерористичної операції і в ньому відсутні приклади героїзму(?). Допоміг полк «Азов», що підпорядкований Міністерству внутрішніх справ.
Тарас Костанчук — легендарний Бішут
«Як не менеджер, то вчитель. Добре, хоч поетів немає», — так характеризують у фільмі поповнення добровольців професійні військові на сході України. Це їм довелося стати учасниками Іловайської трагедії: Франко, Шульц, Квентіна, Скіф, жінка-штурмовик Альона, яка допомагає 300-м, а 200-х уже не врятувати... Загалом у зйомках було задіяно близько сотні акторів та 20 бійців «Донбасу».
Загальний бюджет стрічки — близько 33 млн грн, фільм знято без державної фінансової підтримки. У прокат в Україні з 29 серпня «Іловайськ 2014» взяли практично всі кінотеатри — більше 190.
Творча група проводила передпокази і продовжує представляти кінороботу в Україні. Уже є домовленості про покази фільму в Чехії, Польщі, Японії, Південній Кореї. Є плани робити телевізійну версію.
Один із героїв художнього кіно реальний Марко Паславський, американець українського походження, у кадрі каже, що події 2014 року на Донбасі — як фільми Тарантіно.
Хочеться, щоб на «Іловайськ 2014» ішло стільки ж глядачів, як і на кіно режисера і сценариста «Кримінального чтива» та «Безславних виродків». Не лише тому, що вже п’ята річниця Іловайської трагедії. Бо це якісне кіно, яке переконує, що людяність — найголовніша за будь-яких обставин.
.jpg)
