> > «Рускоє радіо» заводить «рускій мір» в Україну

«Рускоє радіо» заводить «рускій мір» в Україну

28.08.2019
Їхав 18 серпня на «Пісенний Спас», присвячений нашому знаменитому земляку Володимиру Шинкаруку. Десь опівдні сів у «маршрутку» № 126 «Польова—Тетерівка».
На весь салон гриміла музика, пісні — «Рускоє Радіо в Українє». Я зробив зауваження водію, що це суперечить законодавству України, та й узагалі вмикати радіо в салон — неприпустимо. Чому мене насильно заставляють слухати «Рускоє Радіо»?
Водій, до речі, про це навіть не знав, але звук приглушив. І що тут розпочалося! Якась «русскоязичная дама» з криком накинулась на мене: «Водітєль імєєт право включать то, что он хочєт, а мнє, напрімєр, нравітся»!!! Інша — сільська жіночка разом із 20-річним сином — також стала на сторону водія, причому не забуваючи по-хамськи мене ображати. За що???
Я звернувся до пасажирів: «Чому ви мовчите? За такої байдужості завтра в Житомирі може бути російський Донецьк». Опустили очі додолу, але так мене ніхто з пасажирів і не підтримав. Куди ми йдемо і що буде далі???
Написав цей лист під враженням після прочитаної статті в «Україна молодій» № 91 «На Спаса до Шинкаруків». 
Ю. ГОРНОСТАЛЬ 
Житомир
Друкована версія

Cтатті по темі

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Микола Андрійчук на щиті: на Волині лелека вшанував чин полеглого воїна

    Відео з лелекою швидко поширилося в мережі та викликало хвилю емоцій серед українців. Лелека в українській культурі символізує душу, відродження та зв’язок із домом.

    Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Підтримайте душі своїм світлом.

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    Композитор Валерій Польовий з донькою.

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Теракт на столичному Голосієві актуалізував дискусію щодо права громадян на особисту зброю.

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>