Побачити людину

14.05.2019
Побачити людину

Олена Єрмоленко (праворуч) із героями своїх публікацій.

На зустрічах зі студентами і школярами мене часто запитують, яка освіта потрібна журналісту.
 
Моя відповідь: думайте не стільки про назву факультету, скільки про те, як пізнати життя і людей. Без такого досвіду в журналістиці не досягти успіху.
 
Приклад Олени Єрмоленко, яка розпочала шлях журналістки після роботи в абсолютно «нетворчій» сфері, — тому підтвердження. Мені подобається, що Олена знайшла свою родзинку: розкривати проблеми через людей, маючи хист викликати співрозмовника на відвертість. І зачепити читача несподіваним поворотом теми чи цікавою долею. А ще вона власним прикладом доводить, що журналісти з невеликих міст і районів можуть ставати переможцями всеукраїнських конкурсів. Розповідь про нашу колегу з’явилася нещодавно і на сторінках профільного «Журналіста України».
 
За першою своєю освітою Олена Єрмоленко — економіст. У 2014 році в її життя, як і в життя багатьох на Донбасі, втрутилася війна: організація, де працювала, припинила діяльність, тож довелося думати, як бути далі. Під впливом тих страшних подій вона вирішила стати психологом, щоб допомагати людям бороти тривогу й навантаження, вступила на заочне відділення факультету психології Дніпропетровської філії Міжрегіональної академії управління персоналом.
 
Якось прочитала оголошення, що сайту з веселою і задиристою назвою «Шкварки» потрібні журналісти. Згадала, що колись їй подобалось писати шкільні твори, тож надіслала своє резюме. Так і прийшла в журналістику. Готувала репортажі з рідного Покровська, писала про людей, які роблять життя кращим, про те, чим живуть і про що мріють переселенці, порушувала актуальні теми в журналістських розслідуваннях...
 
Щоб набути справжньої журналістської майстерності, оволодіти тонкощами професії, Олена не пропускала будь-якої можливості побувати на конференціях і тренінгах. Сама відчувала, як змінюються її підходи до підготовки матеріалів, як стає легше працювати з темою, а публікації отримують ширший резонанс. 
 
Про успіх у новій для неї професії засвідчують перемоги в професійних конкурсах. Олена стала одним із переможців у Всеукраїнському конкурсі пам’яті відомого журналіста Дніпропетровщини Бориса Брагінського — з журналістським розслідуванням «Почем опиум для народа» щодо підліткової наркоманії.
 
— Ще працюючи у «Шкварках», започаткувала проект, який умовно назвала для себе «Долі переселенців», — каже пані Олена. — Дві мої перші героїні — художниця Наталя Ільїна і медпрацівник Світлана Толмачова з Авдіївки. Саме їхні життєві історії підштовхнули до цієї теми в моїй роботі, де відчай і оптимізм героїв живуть поруч. 
 
Більшість її публікацій — саме з життя переселенців у Покровську. 
 
Одна з таких статей, з on line журналу «Свои.City», — серед перемож­ниць Всеукраїнського конкурсу Благодійного фонду «ГОРЄНІЄ» і Національної спілки журналістів України. 
Ліна КУЩ, 
Перший секретар Національної спілки журналістів України