Побачити людину

На зустрічах зі студентами і школярами мене часто запитують, яка освіта потрібна журналісту.

 

Моя відповідь: думайте не стільки про назву факультету, скільки про те, як пізнати життя і людей. Без такого досвіду в журналістиці не досягти успіху.

 

Приклад Олени Єрмоленко, яка розпочала шлях журналістки після роботи в абсолютно «нетворчій» сфері, — тому підтвердження. Мені подобається, що Олена знайшла свою родзинку: розкривати проблеми через людей, маючи хист викликати співрозмовника на відвертість. І зачепити читача несподіваним поворотом теми чи цікавою долею. А ще вона власним прикладом доводить, що журналісти з невеликих міст і районів можуть ставати переможцями всеукраїнських конкурсів. Розповідь про нашу колегу з’явилася нещодавно і на сторінках профільного «Журналіста України».

 

За першою своєю освітою Олена Єрмоленко — економіст. У 2014 році в її життя, як і в життя багатьох на Донбасі, втрутилася війна: організація, де працювала, припинила діяльність, тож довелося думати, як бути далі. Під впливом тих страшних подій вона вирішила стати психологом, щоб допомагати людям бороти тривогу й навантаження, вступила на заочне відділення факультету психології Дніпропетровської філії Міжрегіональної академії управління персоналом.

 

Якось прочитала оголошення, що сайту з веселою і задиристою назвою «Шкварки» потрібні журналісти. Згадала, що колись їй подобалось писати шкільні твори, тож надіслала своє резюме. Так і прийшла в журналістику. Готувала репортажі з рідного Покровська, писала про людей, які роблять життя кращим, про те, чим живуть і про що мріють переселенці, порушувала актуальні теми в журналістських розслідуваннях...

 

Щоб набути справжньої журналістської майстерності, оволодіти тонкощами професії, Олена не пропускала будь-якої можливості побувати на конференціях і тренінгах. Сама відчувала, як змінюються її підходи до підготовки матеріалів, як стає легше працювати з темою, а публікації отримують ширший резонанс. 

 

Про успіх у новій для неї професії засвідчують перемоги в професійних конкурсах. Олена стала одним із переможців у Всеукраїнському конкурсі пам’яті відомого журналіста Дніпропетровщини Бориса Брагінського — з журналістським розслідуванням «Почем опиум для народа» щодо підліткової наркоманії.

 

— Ще працюючи у «Шкварках», започаткувала проект, який умовно назвала для себе «Долі переселенців», — каже пані Олена. — Дві мої перші героїні — художниця Наталя Ільїна і медпрацівник Світлана Толмачова з Авдіївки. Саме їхні життєві історії підштовхнули до цієї теми в моїй роботі, де відчай і оптимізм героїв живуть поруч. 

 

Більшість її публікацій — саме з життя переселенців у Покровську. 

 

Одна з таких статей, з on line журналу «Свои.City», — серед перемож­ниць Всеукраїнського конкурсу Благодійного фонду «ГОРЄНІЄ» і Національної спілки журналістів України.