Із варягів у греки: у реліктових лісах Полісся зароджується майбутнє українського флоту

Минулих вихідних в Олевську, що на Житомирщині, відбулася презентація науково-дослідницької експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України».

 

 

Сама експедиція розпочнеться в червні. А прелюдією до неї стали урочистості із вшанування українських воїнів та  висадка корабельного лісу.

 

 

На Соборній площі Олевська вишикувалися ліцеїсти Одеського військово-морського ліцею ВМС України, Київського військового ліцею ім. І. Богуна, гравці футбольного клубу «Маестро», офіцери Асоціації ветеранів Військово-Морських сил України, представники ВГО «Спілка вільних моряків», учні місцевих шкіл. Вони зібралися, аби вшанувати пам’ять загиблих за незалежність України, підтримати військовополонених моряків.

 

— Вперше за історію Олевська ми підняли тут військово-морський прапор, — сказав Сергій Гайдук, віце-адмірал ВМС України. — На відродження флоту потрібні роки, так само, як і на те, щоб виріс корабельний ліс.

 

 

 

Учні міських шкіл та ліцею вийшли на акцію із символічними паперовими корабликами та плакатами на захист і підтримку військовополонених моряків.

 

— Нехай ніколи й нікому не приходить думка, що ми програємо. Українці — сильна нація, — запевнив Анатолій Сорочинський, ліцеїст військово-морського ліцею ВМС України.

 

Цю благородну справу ініціювали та організували громадські організації —  Асоціація ветеранів Військово-Морських сил України, «Київське військово-історичне товариство» — та Інститут археології НАН України.

 

Уперше за кілька сотень років усі дружно вирушили до лісокультурної площі Корощинського лісництва на висадку корабельного лісу. Старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас, який багато років очолює археологічні дослідження на історичних об’єктах в околицях Олевська, нагадує про численні писемні повідомлення, які свідчать, що якнайменше тисячу років тому в цих краях, як і по всьому Поліссі, наші пращури активно добували деревину для виготовлення річкових та морських суден.

 

Основи майбутніх лодій (морське та річкове судно давніх слов’ян) та чайок у вигляді видовбаних стовбурів дерев (за даними Костянтина Багрянородного, моноксили) сплавлялися навесні по високій воді далі вниз численними поліськими річками до місць упевненого судноплавства на Прип’яті, Дніпрі, Десні, де на їх основі на стародавніх верфях щорічно масово виготовляли бойові та торговельні судна. Відомо, що тогочасні руські флотилії могли складатися з декількох сотень, а то і тисяч суден, кожне з яких було здатне вмістити від десятка до кількох десятків осіб залоги.

 

Нині Україна, через ворожі дії Російської Федерації на морі, у 2018 році зіткнулася з надзвичайними ускладненнями, викликаними загальною занедбаністю і забуттям протягом всіх двадцяти семи років незалежності як очільниками держави, так і самим народом, своєї морської спадщини і втратою уваги до розвитку морських видів діяльності, до підтримання у належному стані бойових спроможностей своїх Військово-морських сил. Це призвело до великих втрат у війні з цілеспрямованим ворогом.

 

«Хто володіє землею, той володіє скарбом, а хто володіє морем, той володіє світом, — переконаний голова об’єднаної міської громади Олевська Олег Омельчук. — Земля дає відчуття захищеності і впевненості, а море дарує радість розширення горизонтів пізнання, сприяє єднанню та включенню у сучасні механізми взаємодії людства».

 

Саме зв’язкам та єднанню народів північної та південної Європи за посередництва прадавнього краю слугував міжнародний річково-морський торговельний шлях «Із варягів у греки», який діяв протягом кількох тисяч років під надійним захистом, серед інших, і українського народу.

 

Завдяки функціонуванню цього шляху українці отримували просвіту, технології, духовний розвиток і добробут, ставали невід’ємною частиною європейського духовного, політичного й економічного простору. Як раніше, так і зараз шлях «Із варягів у греки» є найкоротшим, найпривабливішим та найдешевшим з усіх сучасних альтернатив. 

 

«Досвід історичних досліджень в околицях Олевська доводить, що і в гущині реліктового лісу є флотський інтерес, — впевнений Андрій Петраускас.

 

Гуртом учасники експедиції «Від «із варягів у греки» княжих часів до сучасної морської України» вирушили до села Варварівка на висадку корабельного лісу. 

 

«До речі, садити сосни — справа нелегка, — розповідають ліцеїсти Одеського військово-морського ліцею Юрій Костін та Олександр Галич. — Тут є свої правила. Саджають сосни спеціальною лопатою-мечем, яку в 1883 році вперше застосували в Харкові. Мечем роблять заглиблення на 25-30 сантиметрів, опускають са­джанець, так, аби не загнувся корінь, притискають другим ударом меча».

 

Хлопці пообіцяли, що через кілька років навідаються до своїх дерев.

 

Участь у висадці корабельного лісу взяв і міністр культури Євген Нищук. «Садити дерева — благородна справа. Це найкращий подарунок для майбутніх поколінь», — підкреслив міністр.

 

Євген Нищук узяв участь і в спортивних змаганнях — зіграв у футбол разом з ФК «Маестро» та командою місцевих футболістів на спортивному майданчику Олевської гімназії.

 

Гостей радо зустрічали в Олевському краєзнавчому музеї. Анна Вжесінська, директорка музею, провела екскурсію.

 

В подарунок гості й жителі Олевська отримали чудовий концерт від ФК «Маестро». Бурхливими оплесками зустрічали зірок українського спортивного й культурного фронту.