Пам’ять у тривожній валізі. Генетичний код Луганщини у Харкові — нова експозиція
Коли стіни рідного дому стають лінією фронту, пам’ять згортається до розмірів валізи, але не втрачає своєї величі. >>
У Черкаському музеї знайшли книгу відгуків, виготовлену зі старовинної карти
07.03.2019
Науковці краєзнавчого музею читають книгу відгуків, датовану 1945 роком. (Фото надані Черкаським обласним краєзнавчим музеєм.)
Унікальну книгу рукописних відгуків, датовану 1 січня 1945 року, знайшли днями науковці Черкаського обласного краєзнавчого музею.
«Ось так іноді випадково можна натрапити на цікаві документи та навіть артефакти. Розбираючи музейний архів, побачили книгу вражень відвідувачів повоєнної пори, аркушами якої слугувала порізана старовинна карта», — розповіли «УМ» науковці краєзнавчого музею Черкащини.
Вони вирішили терміново дослідити, яку ж саме карту трансформували на обов’язкову книгу відгуків у роки війни, коли папір був великим дефіцитом. А ще сподівалися знайти щось унікальне, що б доповнило історію краєзнавчого музею Шевченкового краю.
«Коли карту спробували відновити і скласти в цілісне полотнище, з’ясувалося, що насправді їх дві, але, на жаль, обидві неповні, — розповідає заступник директора Черкаського краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.
— Все ж вдалося трохи їх ідентифікувати. Це карти Польського Королівства і Великого Князівства Литовського (Regni Poloniae Magni Ducatus Lithuaniae) з позначенням України. Картографи: Гійом Боплан і Карл Алард. На карті Боплана позначена Україна лише на правому березі Дніпра (як Борисфен), де видно міста Канів, Корсунь, Черкаси, Чигирин...
Інша — карта Карла Аларда 1696 року, де теж позначено міста і села нашого краю. Їх багато: крім названих, є Сміла, Кропивна, Іркліїв та інші».
За словами Тетяни Григоренко, на карті Аларда Україна позначена на двох берегах. Аналогічна карта є у бібліотеці Гарвардського університету, тому її можна було порівняти з віднайденою у Черкасах.
«Щодо першої карти, то її дата виготовлення невідома. Взагалі про справжність артефактів говорити поки що зарано, хоча яким чином робилися б копії таких карт майже 75 років тому, невідомо», — підсумовує Тетяна Григоренко.
Отож у черкаських науковців попереду чимало роботи, адже невідомо, як карта опинилася у Черкасах.
Тож наразі вони скопіюють із рукотворної книги відгуків усі записи відвідувачів музею 1945 року, а знайдені давні карти стануть цінними експонатами в експозиції і предметом ретельнішого дослідження науковців.
