Блокування трибуни, перерва від початку засідання та приїзд Президента до Верховної Ради.
Депутати таки закріпили зміни до Конституції щодо подальшого європейського курсу України. Конституційна більшість — 334 народних обранців проголосували «за».
Не з кави розпочалося ранкове засідання в парламенті. Депутати від БПП та «Народного фронту» вирішили випередити своїх колег і ще до початку роботи заблокували трибуну Верховної Ради.
Запевнили, що це необхідність, щоб депутати від «Радикальної партії» не вдалися до маніпуляцій і не зірвали важливий для парламенту день, адже впродовж трьох днів «радикали» блокували парламентську трибуну, вимагаючи підтримати проект постанови щодо зниження ціни на газ.
«Те, що впродовж трьох днів робили депутати від Радикальної партії, повністю суперечить інтересам держави. Вони займаються популізмом. І сьогоднішнє голосування є пріоритетом. Ми маємо проєвропейський вектор, за ним і прямуємо. Тому прийняття цих змін — для держави необхідність. Ми вже пожили як у позаблоковому, так і в проросійському стані, i нічого хорошого з цього не вийшло», — прокоментував ситуацію депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін.
Не розпочавши засідання, парламентарії від «Батьківщини» та «Радикальної партії» просять Голову Верховної Ради Андрія Парубія оголосити перерву. 30 хвилин, які затягнулись на годину. Проте ближче до 11-ї години депутати таки збираються у стінах Верховної Ради.
З доповіддю та зверненням до депутатів у Верховну Раду приїздить і гарант Конституції Петро Порошенко.
У своїй промові запевняє, що зміни до Конституції щодо закріплення курсу до ЄС та НАТО є необхідністю для майбутнього України, iнакше це лише зіпсує стосунки між Україною та міжнародними партнерами: «Просто зараз у Кремлі уважно спостерігають за подіями у Верховній Раді. Не дочекаєтеся! Не буде сьогодні у вас радості! Верховна Рада продемонструє ту єдність, яка демонструється останні чотири роки», — підкреслив Порошенко.
Чи то слова гаранта, чи обіцянки перед виборцями, а може, й проєвропейський вектор таки відіграли роль, але як ніколи в залі єдність, а на табло — конституційна більшість: 334 голоси.
Український шлях до ЄС та НАТО без перебільшення можна назвати тернистим. У 2010 році тодішній президент Віктор Янукович своїм рішенням ліквідував міжвідомчу комісію з питань підготовки України до вступу в НАТО.
Тоді це стало, м’яко кажучи, розчаруванням для північно-атлантичних партнерів. Проте остаточно шокувати міжнародну спільноту екс-гарант вирішив у 2013, коли відмовився підписувати Угоду про Асоціацію з ЄС.
За ці 6 років у країні багато що змінилося, і сьогодні парламентарії внесли зміни до Конституції, які затвердять проєвропейський напрям країни на подальші роки.
Що ж у результаті означають ці зміни та чому депутати саме зараз їх вирішили прийняти? По-перше, не варто плекати сподівань, що після голосування щось кардинально зміниться.
Адже навіть прописані в Конституції зміни не матимуть ніяких юридичних гарантій для України. Вони матимуть суто політичний характер.
Наприклад, вони не можуть зобов’язати уряд або парламент вносити законопроекти на виконання Угоди про асоціацію або ж такі, що запроваджують стандарти НАТО. Проте вони чітко окреслюють реалізацію курсу держави на набуття повноправного членства України в ЄС i НАТО.
Таким чином, як уряд, так і парламент матимуть право сприяти прийняттю проєвропейських законопроектів і робити це швидше, адже в головному законі буде чітко окреслений проєвропейський напрямок.
Чому ж саме зараз вирішили приймати ці зміни до Конституції? Для України даний проект має низку політичних плюсів, і напередодні виборів вони очевидні як ніколи.
Також це гарантія міжнародним партнерам, що країна не полишить реформ задля вступу до ЄС i НАТО.
Україна буде змушена, нехай і поступово, але рухатися до європейських i натовських стандартів. У випадку політичної волі ці зміни допоможуть швидше впровадити всі ті стандарти, які наближатимуть реальний вступ до організацій. І один із найважливіших аргументів, який наводять парламентарії, — це незворотність у напрямку до ЄС та НАТО.
Адже, проголосувавши за зміни, наступним президентам держави важко буде змінити напрямок руху країни. Бо, якщо наступний президент захоче визнати «позаблоковий статус держави», йому доведеться пройти складний судовий процес, щоб це змінити.
Не варто перебільшувати й очікувань від Європи та партнерів. Адже, по-правді кажучи, їх мало цікавлять декларативні зміни України. У результаті вони хочуть бачити реформи та європейські, натовські стандарти, впроваджені на теренах України.