ПОЛІТПАРНАС: Пам’ятi Михайла Жизнєвського

06.02.2019
Пам’ятi Михайла Жизнєвського
 
 
У спекотні дні січня 2014-го (а саме 23-го) загинув гарячий патріот своєї вітчизни, а ще — Герой Небесної сотні Михась Жизнєвський, який віддав своє молоде життя за Україну. Цими днями Михасю виповнився б усього тридцять один рік... У пам’ять про нього білоруський поет Михась Скобла написав вірш, який переклала наша поетка Наталія Позняк-Хоменко.
 
Білий сніг, як саван над Майданом,
Чорний дим клубами світ маскує,
І проймає до кісток зима.
Чорний дим смердить кублом поганим,
Білий сніг зловити хоче кулю —
Не вдається, спроби всі — дарма.
«Там сопротивления очаг» —
Снайпер-беркут мітить по очах.
 
Куля в око вершнику Богдану,
Куля в око пішому Тарасу,
Що сліпому? Кобза — і у путь.
Білий сніг перебинтує рану.
Дим в подолі прихова до часу
Підлі кулі, очі що клюють.
Україно, стишся і завмри.
«Как поют слепые кобзари…»
 
За Дніпро далеко спів той лине.
Майстер і на кобзі вдарить скерцо,
Втне, як божевільний, гопака.
Кулю, що у око брату цілить,
Притягло до себе юне серце.
Не здригнулась снайпера рука.
І на Київ, на майдани стріх,
Білий із червоним випав сніг.
 
Наче Бог, схилившись у жалобі,
Плащаницю понад ним розкинув.
Чорний дим стелився біля ніг.
«Ишь, лежит в сугробе, как во гробе»...
І, благословивши Україну,
Бог шепнув їй тихо: «Він поліг,
Щоб ти, ненько, бачила усіх:
Побратимів й ворогів своїх». 
Михась СКОБЛА
Мінськ