Можливо, бабусі мали трошки більше часу на приготування, хоча це не факт — роботи і тоді було чимало.
Але готували вони чудово, напевне, знали щось із нашої генетики, те що відповідає за кулінарні смаки. Чи робили все з душею.
Як би там було, треба вчитися, наслідувати і черпати натхнення, бо це — наше і вже тому чудове.
Львів’янка Віра Трунова знайшла у записничку своєї бабусі дуже хороші рецепти, за якими пропонує готувати й нам.
«Ці цепеліни вдаються з першого разу, — каже господиня. — Тепер готую тільки так! Мої рідні їх просто змітають, ще й добавки просять!».
«З цим рецептом у вас вийдуть найсмачніші цепеліни», — додає вона і диктує рецепт.
Потрібно: картопля сира — 700 г, картопля відварна в мундирі — 300 г, крохмаль — 1, 5 столові ложки.
Для фаршу: м’ясо відварене — 500 г, цибуля ріпчаста — велика головка , сіль, перець — за смаком, зелень.
Для соусу: грудинка свиняча жирна — 200 г, сметана — 150 г, цибуля ріпчаста — 1 шт.
Картоплю, зварену в мундирі, подрібнюємо в м’ясорубці або протираємо через сито (або можна замінити дуже густим картопляним пюре, зробленим із сухого картопляного пюре).
Сиру картоплю натираємо на дрібній тертці або подрібнюємо в блендері, потім віджимаємо (сік відставляємо).
Щоб картопля не посиніла, додаємо в неї трохи лимонного соку або лимонної кислоти на кінчику чайної ложки, перемішуємо.
З’єднуємо сиру картоплю, крохмаль і пюре з відвареної картоплі в картопляну масу. Вона повинна вийти пластична і густа.
Якщо у вас немає картопляного крохмалю, то ви можете використовувати крохмаль, який утворився при віджиманні картоплі.
Для фаршу м’ясо прокручуємо в м’ясорубці або блендері, додаємо смажену цибулю, сіль, перець, зелень за смаком.
Потім відокремлюємо від картопляного «тіста» шматочки вагою 70-80 г, скочуємо їх у кульки і розплющуємо долонями в коржі. На середину кожного коржика викладаємо по кульці м’ясного фаршу.
З’єднуємо краї картопляного «тіста» і формуємо вироби так, щоб вийшли пиріжки яйцевидної форми — цепеліни.
Цепеліни по одному опускаємо в киплячу підсолену воду (вода весь час повинна кипіти) і, обережно помішуючи, варимо 20-25 хвилин. Повторюю, води повинно бути багато.
Викладаємо їх теж обережно, щоб ці красені не втратили форму.
Для соусу підсмажуємо жирну свинину, нарізану шматочками, смажимо до шкварок, додаємо до неї різану цибулю, солимо, перчимо, під кінець заправляємо сметаною, коли все прокипіло — соус готовий.
А ще Віра Трунова розповідає секрет приготування шалено смачного м’яса, який також дізналася у своєї бабусі.
«Кількість продуктів беріть на свій розсуд, але я зазвичай на 600 г свинини беру столову ложку рідкого меду повну або трохи більше і 2 столові ложки гірчиці», — каже вона.
Отож потрібно: м’ясо, мед, гірчиця, сіль, перець, трошки олії для смаження.
Якщо м’ясо з холодильника, дайте йому трохи полежати при кімнатній температурі. Наріжемо довільно досить великими шматками. Сковорідку розігріти і злегка змастити олією.
М’ясо кладемо на розпечену сковороду і на сильному вогні обсмажуємо з обох боків буквально по 1-2, щоб м’ясо «запечатати».
Тим часом готуємо «соус» із гірчиці, меду і солі. Беремо французьку гірчицю (можна взяти звичайну).
Сковороду знімаємо з вогню, м’ясо добре змащуємо (просто у сковороді) підготовленим соусом і ставимо в попередньо розігріту духовку на 20 хвилин при 160 градусах.
Шукаймо бабусині рецепти — це цікаво, а результат — чудовий!
