В Україні треба побудувати Музей прийняття християнства, підкресливши, що християнство поширилось на східних землях Європи з хрещенням Руси-України і що Київ є східним Єрусалимом.
У Московії християнство поширилось із Києва тільки через три століття, і для них воно стало ніби символом її цивілізованості, так само, як і вікно в Європу Петра І.
Це доводить і відмова РПЦ від спілкування з Константинопольським патріархатом, вороже ставлення до Греко-католицької, Римо-католицької церков і Папи Римського.
У Росії проживає незначна кількість християн, адже більшість її населення є мусульманами, сповідниками інших релігій, а також атеїстами, вихованими «совєтами».
Пішовши на розкол зі світовим православ’ям, РПЦ довела, що, як і за царизму, є державним департаментом Путіна, спадкоємцем Золотої Орди, претендуючи на свою окремішність.
РПЦ освятила війну Росії в Україні, у своїх проповідях благословляє Путіна, уряд, армію, своїх олігархів на знищення духовності та самостійності України і створення якоїсь Новоросії.
В українців уже давно панує вислів: «Сусід північний — наш ворог вічний», що підтверджено всією історією українського народу та Московії.
Духовенство і миряни УПЦ МП, прочитавши історію своєї церкви, повинні повернутись до єдиної помісної української церкви, згідно з Божими заповідями та історичною справедливістю.
Керівника УПЦ МП Онуфрія та інших налаштованих антиукраїнськи необхідно вислати в Росію, щоб не морочили вірян — нічого їм робити на канонічній території Константинополя, і, як сказав поет, «...та нехай собі як знають божеволіють, конають, — нам своє робить...»
П’ятий рік ведучи криваву, руйнівну війну з сильним, кровожерливим і нещадним ворогом, влада держави купилась на так звані Мінські угоди, нормандські формати, забувши Будапештський меморандум.
Україна не зможе перемогти ворога, не застосувавши його методи і форми ведення війни. Кожний день, втрачаючи своїх воїнів і мирне населення, в Україні, всупереч Конституції і законам, діють правила мирного життя, так звана «демократія», замість законних надзвичайного воєнного стану, польових судів, воєнних трибуналів і цензури.
Війна потребує своїх специфічних форм поведінки, тоді не будуть вибухати воєнні склади, працювати ворожі телеканали і преса, пропагандисти.
Ніколи ніяка держава при такій поведінці не здобула і не здобуде перемоги над ворогом, навпаки, це створює для держави всі можливості для поразки, враховуючи, що не все населення України є її патріотами, а дехто і взагалі, перебуваючи на керівних посадах, є «совками», агентами ФСБ і «корисними ідіотами».
Путін у зверненні до росіян сказав, що в разі ядерної війни вони, як мученики і патріоти, потраплять до раю. Керівники СРСР також обіцяли громадянам своєї країни радянський рай — комунізм, а Путін обіцяє росіянам рай небесний. Керівні діячі Італії та деяких інших країн виступають за припинення санкцій проти Росії.
Якщо вони поїдуть на Донбас, тоді багато чого побачать і зрозуміють, який земний рай влаштував Путін для жителів того краю, що опинилися у зруйнованих будинках на межі виживання. Чи готові вони до запровадження такого «раю» у своїх країнах?
Тільки Україна героїзмом і кров’ю своїх воїнів стоїть на перешкоді Путіну запровадити такий рай, як на Донбасі, у всій Європі.
Необхідна ізоляція агресора, бо, напившись крові українців, його апетити не зменшуються, зростаючи і створюючи реальну загрозу для всієї Європи і світу. Це підтверджує обстріл наших воєнних катерів у Керченській протоці. Історія повторюється. А Захід і далі зачарований агресором...
