ПОЛІТПАРНАС: Незалежність

05.09.2018

Незалежність 

Воскресла знову Україна!
Хоч довго спали ми таки...
Любов до матері від сина
Вкладаю я у ці рядки.
Були достойні в нас гетьмани;
Грушевський був наш президент.
Розбили нас, ввели в оману,
Втягнули нас в експеримент.
Гнобили, нищили культуру;
Нам Сталін дав Голодомор,
А Ленін — кляту диктатуру;
Церкви закрили. І терор
Запанував по всій країні.
Відлига, брежнєвський застій
Не дали волі Україні.
Андропов був такий-сякий:
Кидав за ґрати, в психлікарні
(Я побував і там, і там).
Все ж виступи були не марні — 
Перемогли на зло катам!
Нам «ласки» царської не треба,
Вожді осточортіли нам:
У нас одна лише потреба —
Величний збудувати храм
Любові, волі та культури,
Де б був хазяїном народ
(Без всякої там диктатури).
За це зійшли на ешафот
І Стус, і Тихий, і багато
Тих, перед ким схиляюсь я.
Тепер всі бачать: було варто
Боротись за нове життя.
Але тоді, у темні роки,
Коли Лук’яненко сидів,
Давались важко дуже кроки
До цих святкових наших днів.
Я незалежність прославляю!
Героям — слава і хвала!
І щиро, друзі, вас вітаю:
Так, Україна ожила!
Народ її таки проснувся
(Хоч ще немало люду спить),
Тому і я до вас звернувся:
Любіть, боріться та живіть
У новій, вольній Україні,
Як нам Шевченко заповів!
Не буть імперіям віднині — 
Господь нас вільними створив! n
16. 07.1990 р.
 
Вадим КИЙ (Павлов), 
політв’язень радянської доби, 
учасник Помаранчевої 
і Революції гідності
Київ