Красиве філософське кіно з іронічними підтекстами: рецензія на стрічку «Гірська жінка: на війні»

22.08.2018
Красиве філософське кіно з іронічними підтекстами: рецензія на стрічку «Гірська жінка: на війні»

«Гірська жінка: на війні»: Хатла (у центрі) у дитбудинку на Донбасі. (Фото надане ТОВ «Кіноман».)

В українських кінотеатрах можна подивитися фільм виробництва України, Ісландії та Франції «Гірська жінка: на війні» — красиве філософське кіно про житейські цінності з іронічними підтекстами. 
 
 
Світова прем’єра стрічки пройшла у рамках «Тижня критики» Каннського кінофестивалю, де фільм отримав три премії: авторську нагороду Prix SACD за музику, глядацький приз Prix du Public та єдину державну премію фестивалю — Grand Rail d’Or, символічну нагороду від асоціації залізничників-кінематографістів.
 
 
Також фільм удостоївся призу від асоціації Cinecole — Coup de Coeur, який присуджується викладачами та студентами французьких вишів одному з 11 фільмів програми Каннського кінофестивалю.
 
В Україні стрічка «Гірська жінка: на війні» стала фільмом відкриття Одеського кінофестивалю.
 
Головна героїня — 50-річна Хатла, диригентка хору, яка любить їздити на велосипеді і кілька років тому подала паралельно із сестрою — тренером iз йоги — документи на всиновлення дитини з іншої країни.
 
А ще Хатла — зухвала екоактивістка, яка таємно саботує роботу підприємства із виробництва шкідливого для людей і природи алюмінію у рідній Ісландії. «Горянка» пошкоджує електромережі, щоб зупинити ливарний процес, який приносить гроші її маленькій країні. Та чи справжня це вигода для людей?
 
В ісландські передгір’я, зокрема, і тему загалом не раз органічно вписуються українські вкраплення. Це і сирота Ніка, яка залишилася без рідних на сучасній війні на Донбасі, і спеціально для стрічки були адаптовані тексти українських пісень, які в кадрі у народних строях виконують учасниці хору Ірина Данилейко, Галина Гончаренко та Сусанна Карпенко.
 
Фільм став другою художньою стрічкою ісландського режисера, актора, документаліста Бенедикта Ерлінґссона. Його дебютна робота — «Про коней і людей» — отримала понад 20 нагород по всьому світу, в тому числі премію за «найкращого нового режисера» на міжнародному кінофестивалі в Сан-Себастьяні.
 
Роль Хатли виконала відома ісландська актриса Халлдора Гейхадсдоттір («Металістка», «Про коней і людей», «Острів диявола»). Серед українських акторів — Олена Лавренюк, яка грає директора дитячого будинку, та маленька Маргарита Хільська — за сюжетом українська дівчинка  Ніка, яку всиновить Хатла.
 
У копродукційній стрічці «Гірська жінка: на війні» українським продюсером виступив Сергій Лавренюк (компанія Solar Media Entertainment). Проект фільму став одним iз переможців 10-го конкурсного відбору Державного агентства України з питань кіно. 
 
«Цей фільм є для України дуже вдалим прикладом міноритарної копродукції, — каже голова Держагентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. — Наш внесок у виробництво стрічки становить 11%, а коли ми надаємо фільму фінансову підтримку, то хочемо бачити в ньому українські елементи, український культурний контекст. Як на рівні сюжету, так і на рівні участі знімальної групи. Ми отримали все перераховане вище пропорційно тому внеску, який зробили».