Як упав же вiн...

Пакет законів про заборону популяризації комуністичного та нацистського режимів, прийнятий минулого четверга Верховною Радою, досі лежить на столі у Президента, чекаючи підпису. Незважаючи на це, в різних містах почалася нова хвиля «примусової декомунізації». Так, харківські активісти, після того, як демонтували фактично всі вуличні та майданні пам’ятники Леніну, добралися і до «відомчих». Днями хлопці в балаклавах пробралися на територію Харківського національного аерокосмічного університету та Харківського національного технічного університету і з допомогою тросів скинули «вождів» із постаментів. Нічна охорона обох навчальних закладів якимсь дивним чином проспала ці події, хоча ентузіасти пиляли ворота «болгаркою», а на територію ХПІ взагалі заїхали мікроавтобусом. Обидва «ленінопади» були зняті на відео й розміщені у соціальних мережах. Активісти при цьому заявили, що свою акцію присвячують «єдиній, соборній і неділимій Україні, а також пам’яті Героїв нашої Незалежності».

Позбувся свого «вождя» і постамент на головній площі Краматорська. Під час ходи «Краматорськ — це Україна» з нагоди річниці проукраїнського мітингу в захопленому бойовиками Краматорську, у якій, за оцінками міліції, взяли участь близько 1,5 тисячі осіб, активісти накинули на статую троси і стягли Іллiча на землю. Не врятувало Леніна і те, що напередодні його розфарбували синьо-жовтими кольорами, а в руки дали прапор України.

Ще один факт декомунізації був зафіксований цими вихідними на Рівненщині, в селі Повча Дубенського району. Цього разу жертвою активістів став пам’ятник радянському розвіднику Миколі Кузнецову, відомому тим, що особисто ліквідував одинадцять німецьких генералів та високопосадових чиновників німецького Рейху і готував замах на гауляйтера рейсхкомісаріату «Україна» Еріка Коха. Втім останнім часом ставлення до «подвигу розвідника» Кузнецова в суспільстві дещо змінилося, оскільки стало відомо, що на місці «атентатів» він нерідко лишав своєрідні «візитівки Яроша» — посвідчення члена ОУН чи інші документи, які провокували німців влаштовувати погроми українського підпілля. За різними даними, жертвами Кузнецова стали більше 300 українських патріотів, членів ОУН. «Коли ви будете проходити біля того пам’ятника (Кузнецову. — Авт.), пам’ятайте, що його поставлено провокатору за знищення дуже вартісних ваших братів і сестер», писав колись про це відомий письменник Улас Самчук. До речі, згідно з ухваленими законами, на перейменування чекає місто Кузнецовськ, назване на честь розвідника.

Останні факти викликали різне ставлення як у представників влади, так і в суспільстві. Правоохоронці традиційно відкрили кримінальні провадження за статтею «хуліганство». Якщо активістів знайдуть, їм загрожує чотирирічний термін ув’язнення. Комуністи та новітня «опозиція» гнівно засудили «вандалізм у ставленні до пам’яток історії». Водночас голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі «УМ» зазначив, що правоохоронним органам варто звернути увагу на більш кричущі випадки порушення законності. «Стихійний процес декомунізації почався ще під час Майдану, і триває досі. Тому тут проблема не в тому, що люди поспішають, а в тому, що держава не наздоганяє. Буде простіше, якщо Президент підпише ці закони і сама держава очолить цей процес. Інакше все відбуватиметься стихійно», — переконаний він.

За даними Інституту національної пам’яті, за 2014 рік в Україні демонтували 504 пам’ятники Леніну. За підрахунками інституту, на сьогодні в Україні залишається ще понад 1700 пам’ятників Леніну, а на момент розпаду СРСР їх було понад 5 500. Більшість із них не становлять жодної історичної цінності.