Нова прем’єра в Молодому «Гоголь­моголь з двох яєць» прицільно влучила у наше сьогодення. Як повідомила «розвідка із­за лаштунків», цей спектакль за п’єсою Миколи Ердмана «Самовбивця» народжувався не просто. Починав його один режисер. Потім «Самовбивця» ввірили Олександрі Меркуловій. Прем’єру призначали на одну дату, згодом перенесли на кілька тижнів... Але врешті­решт глядачам презентували виставу, головні меседжі якої, не зважаючи на те, що дія відбувається в Москві майже сто років тому, наче скопійовані з нашої сучасності. Адже й сьогодні причин для того, щоб запанікувати і впасти у розпач, предостатньо. Як і людей, які намагаються слабкодухість ближнього свого обернути собі на користь...

Тепер прихильники творчості Олександра Довженка можуть поповнити книжкові полиці його щоденниковими записами. Видання «Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939—1956 рр.» — результат кількарічної співпраці українських і російських архівістів, мистецтвознавців. Книжку випустило українське видавництво «Фоліо». Текст записів передали в авторському викладі російською та українською мовами з подальшим перекладом і розташували так, як він зберігається в особистому фонді О. Довженка. «Ця книжка відкрила для мене, наскільки трагічним і сумним було життя Олександра Петровича. Мені навіть було дещо прикро, що ми показали його саме таким», — поділилася голова Державної архівної служби Ольга Гінзбург.

Ідея звернутися до київської влади з пропозицією встановити в столиці пам’ятник книжці пролунала з вуст відомого барда і поета Володимира Шинкарука під час святкування Міжнародного дня письменника, що вже другий рік поспіль організовує 3 березня благодійний фонд «Нові традиції».

Здавалося б, проблема інтерпретації культури наприкінці епохи постмодернізму вже не грішить актуальністю. Усе вже вкрадено до нас, тобто витлумачено, пояснено і перекладено мовою рідних осик, беріз і улюбленого дуба Грицька Сковороди. Давно вже загальноприйняті і не піддаються сумніву найрізноманітніші оцінки, смаки і точки зору. І навіть якщо зійтися на тому, що правий кожен по–своєму, все одно годі намацати істинно проблемну глибину. Проте саме до «проблемного» високосного року, в якому в кращі світи пішло чимало мистецького люду, був виданий збірник «Західне мистецтво. XX століття: Проблеми інтерпретації», присвячений фундаментальним проблемам розвитку мистецтва та культури в країнах Європи і Північної Америки. Колективу авторів з Російського державного інституту мистецтвознавства було цікаво простежити, як минуле століття бачиться з дебютного десятиріччя нової епохи, як воно перетікає в її художню діяльність, трансформуючи і корегуючи образ часу.