Днями в обласному центрі відбулася акція «Стоп убивству тварин у Полтаві!». Влаштували її під стінами мерії активісти зоозахисної благодійної організації «Право на життя». Саме так вони відреагували на «зачистку» міста від братів наших менших після гучних кількаденних пошуків нібито скаженого рудого пса, який покусав близько півсотні земляків («УМ» про це розповідала). Попри те, що схожого на підозрілу тварину пса таки знайшли і приспали, а лабораторні аналізи не підтвердили наявності в нього збудників сказу, волонтери–зоозахисники продовжують виявляти у різних мікрорайонах міста трупи собак. Як повідомила «УМ» координатор зі зв’язків із громадськістю згаданої організації Ольга Жуковська, таких випадків явно незаконного умертвіння тварин унаслідок безпідставної паніки перед «скаженою загрозою» зафіксували вже кілька десятків.

У рамках проекту «Село майбутнього», реалізація якого на Харківщині розпочнеться вже цього року, збудують перший в Україні селекційно–генетичний центр. Там буквально з пробірок будуть вирощувати голштинівську породу корів, які дають по 35 літрів молока на день. Технологію виведення унікальних теличок область придбає в Ізраїлі. «Йдеться про корів, які в середньому дають близько 13 тисяч літрів молока на рік, тоді як в Україні цей показник не набагато перевищує 4 тисячі, — каже заступник голови облдержадміністрації Юрій Сапронов. — Черга на ізраїльських теличок розписана у світі на п’ять років уперед, але нам вдалося отримати дозвіл на ввезення певної кількості ембріонів поза конкурсом».

Рік віри оголосила цього року Українська греко–католицька церква для України та світу. «Це зовсім не значить, що в інші роки ми віруємо менше, — каже Кеннет Новаківський, єпископ Української греко–католицької церкви, єпарх Нью–Вестмінстерський із Канади. — Просто, знаєте, часом буває так, що ми стаємо пасивні, ліниві, нам здається, що все знаємо, то чого напружуватися ще? Та уявіть, що ваш лікар буде так думати, зовсім не враховуючи того, що з’являється нове. Хоча, звісно, принцип лікування вічний: зцілити хворого. Так і рік віри. Він не є чимось щойно придуманим, це просто можливість говорити про свою віру, нести добрі новини. І не лише про нашу церкву — про всі конфесії. Це можливість людям зрозуміти, що не лише священик відповідає за віру, за неї відповідає кожен».