Мороз проти персиків

У кримських садах і на виноградниках повторилася ситуація шестирічної давнини. Нагадаємо, в лютому 2006–го внаслідок морозів загинула основна частина врожаю фруктів та винограду, також було знищено чимало плодових дерев і сонячної лози.

Виноград буде

Що стосується винограду, то цьогоріч його центральну плодову бруньку геть полишили всіх шансів на весняне пробудження аномальні 20—30–градусні морози. До того ж їхню вбивчу силу посилили шквальні вітри у більшості степових і передгірських регіонів півострова. Не встояли там навіть укриті кущі, бо вітром здуло з них увесь сніг разом із шаром грунту, розповів «УМ» тимчасово виконуючий обов’язки головного технолога Сімферопольського державного проектно–конструкторського технологічного інституту «Плодмашпроект», кандидат біологічних наук Юрій Воїнов. Розказуючи це, пан Юрій продовжував свою лабораторну справу: витягував із великого пучка промаркований виноградний чубук і гострим копулірувальним ножем розтинав «сонні» бруньки. Якщо розріз мав зеленувате забарвлення, значить брунька — жива, темно–буре — ні. Ці дані помічниця пана Юрія одразу заносила у спеціальний журнал. Тож тепер ті двадцять зацікавлених господарств, що надіслали Юрію Васильовичу на аналіз свої сортові зразки, можуть почути від нього всю гірку правду. «У Красногвардійському, Сакському, Сімферопольському районах загибель бруньки — 90—100%,— робить невтішний висновок мій співрозмовник, — причому однаково столових і технічних сортів.У більш теплішому Бахчисарайському районі — 30—70%. Головний позитив — не постраждала сама однорічна лоза, тож приблизно третину врожаю можна буде врятувати короткою, на чотири вічка, обрізкою, а також своєчасними зеленими операціями під час літньої вегетації».

Виноградарі Південнобережжя, виявляється, у такий спосіб можуть зберегти ледве не всі свої грона, звичайно, у разі відсутності подальших суттєвих погодних катаклізмів. Адже на зігрітих морем плантаціях, як, приміром, у «Морському», що неподалік Судака, бруньки мертві лише на 20—30%. Якщо взяти до уваги, що саме ці прибережні господарства, себто чотири з восьми, що входять до об’єднання «Масандра», зорієнтовані на вирощуванні столових сортів, то приїжджі відпочивальники дефіциту кримського винограду фактично не відчуюють. Таке припущення зробив молодший науковий співробітник відділу агротехніки Національного інституту винограду і вина «Магарач» Роман Буйвал. Серед найбільш морозостійких сортів він назвав Молдову, Королеву Виноградників, Чауш.

...а кісточкові змерзли

Значно гірша ситуація на півострові з іншою вітамінною смакотою, зокрема, персиком, абрикосом і черешнею. Їх цьогоріч на місцевих прилавках навряд чи побачиш. А якщо якийсь мізер і буде, (імпорт, ясна річ, до уваги не беремо), то ціни чекайте захмарної. Майже весь потенційний цвіт цих багаторічних насаджень загинув «на корені». Приємний виняток — хіба що персикові сади Бахчирайського району, де втрати становлять 40—90%, повідомили «УМ» у Кримській дослідній станції садівництва.

«Таких холодів, — скрушно констатує головний агроном ПАТ «Радгосп «Весна», що у Нижньогірському районі, Валерій Кирпиченко, — я не пам’ятаю з 1985 року, відколи після інституту тут працюю. 1–2 лютого температура опустилалсь до –37 на грунті. Виноград наш геть пропав на всіх 65 гектарах, при обрізці дещо доведеться залишати на «чорну голівку» (зрізати всю надземну частину куща. — Авт.). Картина щодо фруктів така: персик загинув на 100%, черешня — 97%, слива — 80%, яблуня — 30%. Маємо також підмерзання підбрунькової тканини на яблунях. Це може призвести лише до одного — через надмірну вологість чи, навпаки, засуху влітку можна втрати ще якусь частину врожаю».

Збитки кримських аграріїв наразі підраховують. Відомо, що в 2006 році лютневі морози «покарали» тутешніх садівників і виноградарів на 300 млн. гривень. Цього року, судячи зі всього, цифра вийде не менша.