Святкування дня закоханих, яке набуло масштабів всенародного сексистського гуляння, як не дивно, не позначилося на чергах у РАГСи. Висновок: «Валентин» любити обіцяє, а женитися не дуже хоче. «УМ» обдзвонила столичні РАГСи і з’ясувала, що охочих стати на весільний рушничок 14 лютого не більше, ніж у інші будні дні — у середньому по 3—5 пар. Можливо, далася взнаки прикмета, що одружуватися у високосний рік не варто, бо шлюб буде невдалим, питаємо? У Центральному РАГСі відповідають, що, може, й так, проте відзначають, що й у невисокосні роки охочих розписатися саме 14 лютого не так і багато.
Оригіналам, які вирішили взяти шлюб цього дня, підкажемо, що в Україні є два костели святого Валентина. Щоправда, обидва на Львівщині — у Калуші та в містечку Глинна Наварія. Багато молодят із Західної України спеціально приїздять сюди, аби вінчатися «під патронатом» Валентина.
А між тим святий Валентин за життя не «спеціалізувався» на сприянні шлюбам. Як розповідає отець Роман, що служить у Калуському храмі, «в історії його життя справді є такий момент, коли він допоміг одружитися молодій парі, але то зовсiм не головне. Святий Валентин зцілював невиліковно хворих, наприклад, рятував від епілепсії».
У православному світі таке свято взагалі не відзначають. Та й не всі церкви західного обряду його визнають. «Це свято більш світське. Багато людей думають, нібито це церковна дата, оскільки їх підманює словосполучення «день святого», — розповіли «УМ» у прес–службі Української православної церкви Київського патріархату. — Але ми нічого не бачимо поганого в тому, щоб українці відзначали 14 лютого, адже це свято любові та закоханих».