У складних погодних умовах довелося грати деяким командам минулого четверга в 1/16 фіналу Ліги Європи. У Східній Європі лютували сильні морози, і твердження про те, що матч має відбутися за будь–якої погоди, цього разу виглядало як знущання над футболістами. У Харкові, для прикладу, температура під час проведення матчу між «Металістом» та «Байєром» сягнула 14 градусів нижче нуля. Ще складніше довелося б «Рубіну» і «Твенте»: того дня в Казані прогнозували 32 градуси з позначкою «мінус». Через це гру між чемпіонами Росії й Голландії перенесли до Москви — в «Лужники», де було «всього» 18 градусів морозу.

Наступного тижня, в п’ятницю, у Парижі стартує головна подія легкоатлетичного зимового сезону в Старому світі — чемпіонат Європи в закритих приміщеннях. Рівно за два тижні до нього українські легкоатлети завершили свої національні змагання, за підсумком яких і формується склад збірної. Причому, аби потрапити до делегації, недостатньо було перемогти всіх опонентів у сумському манежі Академії банківської справи. Тренери на чолі з керманичем збірної Олександром Апайчевим вимагали від спортсменів показати високі результати, аби поїхати в Париж не просто в ролі туристів, а й гідно представити країну. При цьому до заявки потрапить чимало молоді, оскільки деякі лідери бережуть сили для літніх турнірів.

Цьогорічний «Матч усіх зірок» НБА багато хто з уболівальників та фахівців визнав ледь не найкращим за всю історію існування ліги. Звичайно, серед нинішніх «енбіеївців» немає гравця калібру Майкла Джордана, чию корону намагаються начепити то на Кобі Брайанта, то на Леброна Джеймса. Однак і тих баскетболістів, що позавчора ввечері з’їхалися до Лос–Анджелеса, вистачило для порівняння цієї компанії з часами, коли в аналогічному за статусом матчі сходилися Ларрі Берд, Меджик Джонсон і «Його повітряність» Джордан, що 14 разів потрапляв до складу «всіх зірок».

В історії людства лише одному чемпіонові світу зі спільноти боксерів та кікбоксерів удавалося перемогти ще й на виборах мера міста. Такої честі удостоївся Алексіс Аргуельо, якому мешканці Манагуа в 2008–му довірили керувати столицею Нікарагуа. Майже в цей час міг очолити Київраду наш знаменитий Віталій Кличко, проте його обійшов одіозний Льоня–Космос. Та в Україні таки з’явився свій, поки що студентський, мер із титулом чемпіона світу. І він багато в чому схожий на свого іменитого тезку.

Обережна паралель із Віталієм Кличком напрошується сама собою. Віталій Мерінов у 18–річному віці став чемпіоном світу з кікбоксингу серед дорослих — це навіть на два роки раніше, ніж Кличко–старший. Та схожість проглядається не тільки в міцності кулаків і бійцівському характері. Віталій з Прикарпаття, крім гучних спортивних досягнень, активно цікавиться політикою, організовує резонансні молодіжні заходи й не гребує чорновою роботою під час благоустрою міста. Розумові здібності Віталія Мерінова, як і Віталія Кличка, в багатьох викликають подив. Коли чемпіон–іванофранківець посів третє місце на олімпіаді з математики серед представників прикарпатських вищих навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, всі були в шоці: спортсмен із таким математичним мисленням — не може бути!