Останні та актуальні новини України та світу, новини дня онлайн

Як українці пампаси підкоряли

Команда «Сікст Юкрейн» після цього успіху увійшла до історії українського автоспорту. Чотири роки її пілот Вадим Нестерчук намагався випробувати себе та свій автомобіль на всесвітньо відомому ралі–рейді «Дакар», який за популярністю у своєму виді можна порівняти хіба з чемпіонатом світу у футболі. Тричі ці спроби завершувались невдачею. Спочатку перегони скасували через загрозу терактів у Північній Африці, де раніше проводили «Дакар», наступного року наш автомобіль просто не допустили до старту в Південній Америці, куди організатори перенесли своє дітище. Минулої зими українець таки стартував на аргентинських трасах, але подолав лише половину маршруту: вибув на восьмому етапі через технічні проблеми з автомобілем. І ось нинішнього сезону мрія таки збулася: Нестерчук став першим українцем, який у складі вітчизняної команди перетнув фінішну лінію ралі–рейду «Дакар» у класі позашляховиків.

По поверненню в Україну розповідей Нестерчука та його штурмана Костянтина Мещерякова очікували десятки журналістів. На вчорашній прес–конференції гонщики задовольнили цікавість преси. >>

Культура

Станіслав Цалик і Пилип Селігей: Хотіли прочистити історичну оптику...

Ця книга дає можливість дізнатися про любовні історії, стежити за карколомними детективними перипетіями письменницьких доль. Ідеться про «Таємниці письменницьких шухляд», що побачила світ наприкінці минулого року в інформаційно–аналітичній агенції «Наш час» і стала помітною подією у літературному житті .

Героями 12 розділів цієї «детективної історії української літератури» стали вітчизняні письменники ХХ століття — Павло Тичина, Максим Рильський, Микола Бажан, Остап Вишня, Олесь Гончар та інші. Кільком поколінням навряд чи спадало на думку, що класики радянської доби, канонізовані образи яких нам подавали підручники, теж закохувалися й боялися, робили різні, зокрема й нешляхетні, вчинки, а потім гірко каялися.

Автори книги — Станіслав Цалик і Пилип Селігей — у передмові зазначають, що робота над виданням тривала десять років. Вона мала декілька стадій — записування спогадів мешканців будинку Роліт, в якому проживали персонажі, робота в літературних музеях, архівах, переговори з видавцями. А почалося все з того, що в авторів, які цікавляться історією Києва, виникла думка написати цикл нарисів про ті будинки української столиці, котрі поза довідниками, а отже, невідомі широкому загалові, але мають неабиякі цікавинки. Один із них — Роліт (кооператив робітників літератури, зведений 1934 року) на вулиці Б. Хмельницького (тоді — Леніна), 68. Дослідники думали, що трохи попрацюють тут і рушать далі, до будинку академіків. Але не так сталося, як гадалося... Коли С. Цалик і П. Селігей заходилися розпитувати багаторічних мешканців будинку, почули від них такі приголомшливі речі, що зрозуміли: осіли тут надовго. Доля посприяла їхнiй професійній цікавості, і невдовзі їхніми консультантами стали, зокрема, дружина Олеся Гончара — Валентина Данилівна, племінниця Остапа Вишні Мар’яна Євтушенко, пасербиця Уласа Самчука — Ірина Прахова. >>

Пережити очищення

24 та 25 січня Національний театр імені Франка прийматиме колег і певною мірою тезок з Івано–Франківська, які везуть до столиці вистави за творами Марії Матіос «Солодка Даруся» та «Нація». Міні–гастролі Академічного музично–драматичного театр ім. Франка спонсорувала Івано–Франківська обласна адміністрація. І якщо «Солодка Даруся» в Києві побуває втретє, її встигли показати на кількох фестивалях, то для «Нації», поставленої менше року тому, ця поїздка стане чи не першим серйозним випробуванням. >>

Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА

«Документальне кіно зобов’язане показувати правду»

— Юліє, чому ви вирішили знімати фільм про Україну? У вас українське коріння?

— Ми з братом (продюсер Борис Іванов) виросли у Москві, а шкільні роки нашої мами пройшли в Києві. 15 років тому ми переїхали у Ванкувер. Я вчилася у ВДІКу, але документальні фільми стала робити вже в Канаді. За 10 років ми з братом зробили 7 фільмів для канадского телебачення, всі з позиції канадської ментальності — це означає сприйняття більшої кількості поглядів людей, які від тебе відрізняються. Це кардинально відрізняється від Росії і помітно від України. >>

Таку Україну побачить Америка

Учора розпочався Санденський кінофестиваль, найбільший у США форум незалежного американського та світового кіно. Упродовж 10 днів гості фестивалю переглянуть сотні стрічок, а журі оцінюватиме найкращi роботи в окремих конкурсних програмах: художні фільми (американські й зарубіжні), документальні та короткометражні й анімаційні. Фестиваль заснований 1978 року на гірськолижному курорті Парк Сіті, штат Юта, місцевими ентузіастами кіно, а славетним на весь світ він став завдяки активній підтримці відомого американського актора Роберта Редфорда. Власне, й назву свою — Санденс — він отримав не від міста, де проводиться, а від імені екранного героя Редфорда у вестерні «Бутч Кессіді і Санденс Кід». >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Політика

Микола Коханівський: Для революції нам не вистачає мітингу на 50 тисяч

Якщо слово «напалм» кинути у веб–пошук, висвітиться безліч статей, із яких можна дізнатися про спосіб його виробництва. І вже за саму таку цікавість, зафіксовану в кеш–пам’яті комп’ютера, вас можуть підозрювати у терористичній діяльності. Принаймні глава МВС Анатолій Могильов минулої п’ятниці з трибуни парламенту назвав одним з аргументів допиту журналістки–блогерки Олени Білозерської наявність у її комп’ютері інструкції з виготовлення вибухової речовини.

Протягом останніх тижнів українська міліція затримала близько півтора десятка націоналістів. Більшість із них пов’язують із руйнацією статуї Сталіна в Запоріжжі або у зберіганні зброї (здебільшого йдеться про членів ВО «Тризуб»).

Масові затримання націоналістів, серед яких, крім «тризубівців», і члени партії «Свобода», і позапартійні особи, викликали протест опозиційних активістів, митців та інших небайдужих. «Я патріот. Це злочин?», «Я також ненавиджу Сталіна. Я злочинець» — із такими гаслами відбулися пікети під МВС та адміністрацією Президента.

Один із найяскравіших промовців на цих акціях протесту — Микола Коханівський, відомий руйнацією пам’ятника Леніну на Бессарабці в Києві. У своїх виступах активіст Конгресу українських націоналістів називає Януковича «гопником», а Могильова — «новітнім опричником». Попри те, що Микола досі підсудний і перебуває на підписці про невиїзд, він не зупиняється у своїй радикальності. Наразі його мета, як він каже, — згуртувати українців до боротьби, а вже потім — діяти.

Слова Коханівського — по суті, вияв настроїв певної патріотичної частини українського суспільства, яка вже не є такою гуманною, як під час Помаранчевої революції, а дедалі частіше замислюється про силові кроки задля зміни влади. >>

Мар'яна П'ЄЦУХ

НОВИНИ ПЛЮС

>>

Забронзовілі «сині», колишні «фіолетові»

Члени Харківської обласної організації Партії регіонів вирішили, що історичні етапи становлення й діяльності їхньої політичної сили вже заслуговують окремої експозиції, тому активно приступили до створення... музею Партії регіонів. Розмістять цей заклад на першому поверсі головного обкомівського офісу по вулиці Скрипника, 4. Відвідувачів пускатимуть у музей безкоштовно. Відкриття заплановано на жовтень цього року. >>

Лариса САЛІМОНОВИЧ

ЦИТАТИ ТИЖНЯ

>>

Вікторе Федоровичу, вам дзвінок!

Сполучені Штати Америки вважають, що надання Чехiєю політичного притулку екс–міністрові економіки Богдану Данилишину має стати сигналом для Києва. Про це заявив помічник держсекретаря США з питань демократії та прав людини Томас Меліа під час розмови з журналістами у Брюсселі. >>

Іван ДІДУШОК

Діалог перед погромами?

Відритий лист глави уряду Криму Василя Джарти до керівника Меджлісу кримських татар, народного депутата України Мустафи Джемілєва, продиктований «наміром покласти край ситуації, пов’язаній із так званими кримськотатарськими земельними самозахватами», повідомляє прес–служба Радміну АРК. Такими «галявинами протесту», приміром, Сімферополь оточений від березня 2006 року. Ділянки «застовпили» переважно тимчасовими сарайчиками з ракушняку, які самі по собі потроху розвалюються, а територія навколо заростає бур’яном. Окремі спроби ліквідувати самобуди навіть за рішеннями судів і повернути ділянки законним власникам, себто тим, хто має на них акти про власність, у деяких селах Сімферопольського району не увінчались успіхом. Ситуація справді «зависла». >>

Василь САДОВСЬКИЙ

Злука, але не влади з народом

Соборність — єдність українських земель — це тема, на яку прийнято багато говорити в політикумі й суспільстві. І влада, й опозиція, й «прості патріоти» 22 січня «єднатимуть береги Дніпра». Зібрання, віча, живі ланцюги й автопробіги — все це дає підстави думати, що День Соборності — таки народне свято. >>

Олег СНІГУР

Лише соборна нацiя може бути сильною

Viribus unitis («В єдності сила»). Цей латинський девіз, давно сформульований і застосований для іншої держави, завжди залишається актуальним для України.

Дев’яносто два роки тому в Києві відбулася подія, яка на вiки наперед визначила вектор історичного розвитку в Східній Європі. Учергове за кiлька останнiх столiть був зроблений ще один крок до відродження Української держави. При цьому об’єднання УНР і ЗУНР стало одним з унікальних для світової історії прикладів демократичного, не експансіоністського, збирання територій в єдиній суверенній державі. >>

Суспільство

Націоналісти через букву «ы»

Постулат багатьох вітчизняних націоналістів твердить: українець — не змія, роздвоєного язика мати не може. Отож говорити мусить рідною мовою. Але хочемо ми того чи ні, а реальність у нашій державі склалася інша: українці ще й які язикаті! І в багатьох на язиці переважає не українська, а російська мова.

Але даремно вигадливий північний сусід потирає руки і зараховує до своїх «адептів» усіх російськомовних українців. Росіян шокує наш новий феномен — російськомовні українські «буржуазні» націоналісти. Вони вважають Бандеру Героєм, хочуть до Європи й НАТО, а не в Росію, воліють дивитися в кінотеатрах фільми з українським дубляжем і категорично проти російської як державної. >>

Марина ТКАЧУК

ІнФорУМ

«Дістала ця влада!»

Ранок після Водохреща в Макіївці видався тривожним: у самому центрі багатотисячного міста пролунало кілька вибухів. Керівник управління внутрішніх справ у Донецькій області Ігор Дьомін повідомив, що перший із них стався близько шостої ранку біля адміністративної будівлі державного підприємства «Макіїввугілля». Як розповіли в облуправлінні СБУ, вибуховий пристрій було закладено в сміттєву урну біля центрального входу. В результаті вибуху пошкоджено фасад і вибито вікна до шостого поверху. >>

Антін БОБИР

«Росію» чекає доля «Молодіжного»

У перспективі в столиці можуть зникнути три кінотеатри: «Ленінград», що на проспекті Гагаріна, «Лейпціг» на проспекті Леся Курбаса та «Росія» на вулиці Мілютенка. Таке припущення висловив голова Комісії з питань культури та туризму при Київраді Олександр Бригинець. >>

Максим САВЧУК

«Подарунок» під ялинку від Табачника

Учора активісти громадського руху «Не будь байдужим!» привезли до Міністерства освіти, науки, молоді та спорту нову табличку. Викарбувана на ній назва «Министерство образования России. Заграничное представительство», на думку «небайдужих», найповніше відповідає тій політиці, яку нині проводить головне освітнє відомство нашої країни. Черговим вибриком його діяльності став проект «Концепції мовної освіти в Україні», винесений на громадське обговорення 28 грудня минулого року. Активісти руху впевнені, що влада зробила все можливе, аби українці взагалі не помітили цієї Концепції. По–перше, оприлюднили її тоді, коли країна вже думала про святкування Нового року, по–друге, часу під саме обговорення відвели тільки до 20 січня. Мало того, що громадянам запропонували «обговорювати» проект, по суті, за святковим столом, так іще й дуже швидко, хоча за законом таке обговорення мало б тривати не менше місяця. Тож не дивно, що бiльшiсть українцiв про iснування цього проекту взагалi не знає. >>

Ліна КУШНІР

РАХУНКОВА ПАЛАТА

>>

У лікарні є майбутнє!

Дитячу лікарню майбутнього, зведення якої патронує Фонд «Україна–3000» на чолі з Катериною Ющенко, добудують за кошти бюджету. Президент Віктор Янукович ухвалив рішення про участь держави в завершенні будівництва. У цьому, щоправда, нічого дивного немає. Задум заздалегідь передбачав державну підтримку проекту — це світова практика будівництва таких масштабних закладів. >>

Інф. «УМ»

«Порше»–вбивця

Позавчора вночі на трасі Харків — Довжанський поблизу Ізюма водій позашляховика «Порше» виїхав на зустрічну смугу і, не впоравшись із керуванням, врізався в автомобіль «Рено». Три пасажири останнього й обидва водії загинули на місці. >>

Лариса САЛІМОНОВИЧ

Бандера в Тальному

Встановити пам’ятник провіднику ОУН Степанові Бандері вирішили в райцентрі Тальне на Черкащині. Про це оголосила тамтешня спілка підприємців, яка звернулася з відповідною пропозицією до міської ради. «Що наші люди знали в радянські часи про Бандеру? Що він бандит! А я народився в Тернополі і був іншої думки. Ми вже тоді знали, хто герой, а хто ні. До речі, саме з нашого міста пішов Україною Народний Рух, і перша його демонстрація відбулася в нас. Тоді проти п’ятдесятьох рухівців міліція виставила кінологів із їхніми підопічними. Пам’ятаю, батькові мого колеги собака сухожилля порвав», — пригадує в розмові з «УМ» підприємець Микола Шевченко, який є ініціатором встановлення монумента Степану Бандері в Тальному. >>

Людмила НІКІТЕНКО

Добралися до витоків

Цинічно і з повною зневагою до позиції української сторони, дипломати якої або відмовчуються, або намагаються згладити резонанс від цих кроків Кремля, російська влада й далі наступає на українську діаспору в РФ. Ані розголос у засобах масової інформації, ані звернення на захист світової спільноти українців, ані заклики Міністерства закордонних справ нашої держави не вплинули на рішення московських посадовців, які після трьох обшуків у Бібліотеці української літератури в Москві взялися закрити Об’єднання українців Росії. >>

Ярослав ТРАКАЛО

Світ

Хто не втік, той попався

Нова влада Тунісу видала санкції на арешт 33 членів родини поваленого президента Зіна аль–Абідіна Бен Алі за «злочини проти батьківщини». Як повідомив агенції «Рейтер» неназваний представник влади, «щодо них буде проведене розслідування з метою притягнення цих осіб до правосуддя». Імовірно, йдеться про привласнення державної власності. Нагадаємо, що, втікаючи за кордон під час революційних подій, дружина президента Бен Алі Лейла прихопила з собою півтори тонни золота на суму 45 мільйонів євро. Тепер туніські телеканали демонструють сюжети про те, скільки у членів родини колишнього президента, які не встигли залишити межі країни, конфіскували цінностей — від ювелірних виробів до золотого посуду. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

НОВИНИ ПЛЮС

>>

Головне — не образити Росію

«Ганьба!», «Сором зраднику» — такими криками зустріли депутати польського парламенту від опозиції виступ прем’єр–міністра Дональда Туска під час дебатів щодо розслідування причин авіакатастрофи президентського Ту–154 під Смоленськом. Очільник поміркованого (з точки зору опонентів — аж надто «проросійського») уряду наголошував на неприпустимості «роздування холодної війни між Росією та Польщею» через трагедію, яка сталася 10 квітня минулого року. Лідер опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, брат загиблого під Смоленськом президента Польщі Леха Качинського, після промови Туска встав і демонстративно залишив залу засідань Сейму. Перед тим прем’єр заявив, що опозиційні сили, які наполягають на обговоренні версії теракту як причини падіння президентського Ту–154, «хочуть не дізнатися правду про події, а нажити ворога у вигляді Росії». Уряд же, мовляв, прагне й правди, й дружби з Москвою. >>

Інф. «УМ»

Лукашенку знову не даватимуть візи в ЄС

Верховний представник Європейського Союзу із зовнішніх справ та політики безпеки Кетрін Ештон оголосила, що президенту Білорусі Олександру Лукашенку та представникам його найближчого оточення буде знову заборонено в’їзд на територію ЄС. Нев’їзними представники лукашенківського режиму стануть уже з кінця січня — «якщо білоруська влада не змінить своєї поведінки». Водночас Ештон виступила проти запровадження щодо Білорусі економічних санкцій. >>

Олександр ШИМАНСЬКИЙ

Спорт

ХРОНІКА

>>

ФУТБОЛЬНА МОЗАЇКА

>>

Прориви із втратами

Нинішнє літо на Зеленому континенті доволі милостиво ставиться до тенісистів і, на відміну від попередніх років, не лякає температурою під 40 градусів за Цельсієм. Цими днями в Мельбурні — цілком комфортні +20—+25. Можливо, тому чоловікам вистачає сил розігрувати тривалі марафони. >>

Андрій ФОМЕНКО

Акробати без підтримки «артилерії»

Той факт, що українська школа фрістайлу належить до когорти лідерів, укотре підтвердили результати недавнього етапу Кубка світу у канадському Мон–Габріелі. У змаганнях чоловіків із лижної акробатики українець Станіслав Кравчук став третім. Його недавній колега по збірній, а нині представник Білорусі Антон Кушнір, зійшов на першу сходинку п’єдесталу. Ще одну нагороду, срібну, принесла білорусам Алла Цупер, яка у 1998 році на Олімпіаді в Нагано виступала під синьо–жовтим прапором. Незважаючи на постійний відтік талановитої молоді, видно, що українська земля й багата на спортивні «самородки». Однак прикро, що «діамантами» наші колишні співвітчизники стають за межами своєї держави.

Про те, чим і як зараз живе український фрістайл, «УМ» розпитала державного тренера Антоніну Данилову. >>

Віталій МОХНАЧ

Кримінал

Яблуко розбрату

Лише доба знадобилася оперативникам Краснолуцького міськвідділу міліції, щоб встановити особу підозрюваної у вбивстві молодої жінки. Слід гадати, така оперативність пов’язана з тим, що вбивство було скоєне у стані афекту, коли злочинець просто забуває про те, що треба якось приховувати сліди... >>

Михайло БУБЛИК

Яке кровопролиття?

Що й казати, заява очільника МВС Анатолія Могильова щодо ймовірного кровопролиття на День Соборності в суботу виявилася таким собі інформаційним «пшиком». «Є інформація, що 22 числа планується кровопролиття у місті Києві, щоб потім перед усім світом показати, що коїться в Україні, — лякав ще тиждень тому пан Могильов під куполом ВР. — Я всіх попереджаю: ми ці факти задокументуємо — сил і засобів для цього вистачить, і кожен, хто це робив, відповідатиме перед законом». >>

Іван ЛЕОНОВ

Де моя сумочка?!

27–річну черкащанку пограбували просто на автобусній зупинці в мікрорайоні Дахнівка після дев’ятої вечора. Невідомий молодик підкрався до жінки ззаду, вирвав iз рук сумку і гайнув у темний сосновий ліс. Із цінних речей у сумці був мобільний телефон та п’ять кредитних карток. Але, як виявилося наступного ранку, та зустріч із зухвалим злодієм була не єдиною. Доля звела цих людей ще раз уже наступного ранку, коли жінка приїхала в центр міста і зайшла до Будинку торгівлі, аби купити новий телефон. Там вона й упізнала вчорашнього нападника серед покупців, i схопила його за куртку. Та злодій вирвався і втік. >>

Людмила НІКІТЕНКО

НОВИНИ ПЛЮС

>>

ТелебУМ

Замість Жашкова — Рюрікі

Цього тижня канал ICTV презентує гумористично–історичний серіал «Рюрікі», автором ідеї, генеральним продюсером, а також основним сценаристом та ключовим актором є Андрій Молочний, який на цьому каналі вже робить Real Comedy. Чи означає це, що розпався «приписаний» на Новому каналі єдиний на вітчизняному ТБ україномовний гумористичний теледует «богині Марічки та жашківського бізнесмена Антона» — Андрія Молочного та Сергія Притули, які робили «Файну Юкрайну»? Наразі так, бо нові серії скетч–шоу не знімаються. Чи буде продовження — ми запитали безпосередньо в Андрія Молочного, який продовжує писати сценарії наступних серій, сподіваємося, смішних пригод молодого вчителя історії на Богом забутому хуторі Рюрікі. >>

Валентина САМЧЕНКО

Соціальне «мило»

Директор продакшну компанії Film. UA Сергій Антонов сподівається, що новий серіал власного виробництва «Здрастуй, мамо!» виглядатиме не так, як звичайне «мило». Утім прем’єра, яка відбулася в ефірі каналу «Інтер» 10 січня, доводить: сподівання марні. Бо «Здрастуй, мамо!» — якраз те саме «мило», до якого звикли шанувальники праймових телевізійних довгограїв. Інакше історію не варто було починати: сучасний глядач не надто вітає експерименти над собою. Точніше — сучасна глядачка, адже саме на неї, жінку за 40, розрахована більшість серіалів узагалі та «Здрастуй, мамо» зокрема. Власне, сам пан Антонов підтвердив: знімальна група в даному випадку старалася не для чоловіків. >>

Калейдоскоп

Майлі замість Ханни

У житті кумира американських (і не лише) підлітків, актриси і співачки Майлі Сайрус настав новий етап. Майлі остаточно розпрощалася з серіалом «Ханна Монтана», який зробив її суперзіркою, і нарешті зможе «подорослішати». Днями на каналі «Дісней» показали останню серію цього підліткового «мила», яке з часу прем’єри в березні 2006–го стало культовим для глядачів від 6 до 16 років. П’ять років американські діти не відлипали від телеекранів, стежачи за долею звичайної школярки Майлі Сміт, яка щовечора перетворювалася на поп–зірку Ханну Монтану. Кожну серію дивилося щонайменше п’ять мільйонів телеглядачів, а фінальний епізод зібрав аудиторію в майже 6,5 мільйона. >>

Гаврило СТЕПАНЯК