Сергій Ковалець: Грати треба від душі — на втіху вболівальникам

Сергій Ковалець: Грати треба від душі — на втіху вболівальникам

Практично вся історія клубу «Оболонь», усі його злети і падіння пов’язані з фахівцями, що пройшли школу іншої київської команди — «Динамо». Володимир Мунтян, Петро Слободян, Юрій Максимов, Сергій Ковалець — ці знані динамівці розбудовували і розбудовують футбольне господарство на півночі Києва, тоді як у стані багаторазового чемпіона тренувальним процесом уже тривалий час керують «варяги». У цьому світлі бачиться показовим результат столичного дербі в першому турі ХХ чемпіонату України: «Оболонь», яку зараз тренує Ковалець, несподівано відібрала очки в «Динамо», причому часом «пивовари» виглядали на полі не гірше за іменитих земляків.

Перед другим туром оболонці провели для своїх уболівальників і журналістів відкрите тренування та презентацію новачків, яких у команді чимало. Кореспондент «УМ» принагідно поспілкувався з наставником «команди одного району». Сергій Ковалець пропагує «футбол від душі», не хоче просто боротися за виживання у прем’єр–лізі, але просить три роки на формування конкурентоздатного колективу. >>

Стихія «Золотого вересня»

Жанр документального кіно з «людським обличчям» (тобто за участі свідків тих чи інших подій), здається, набуває популярності в Україні. Свого часу прогриміли дві стрічки Сергія Буковського «Назви своє ім’я» та «Живі». І от 30 червня у Львові презентували ще один документальний фільм про трагічні сторінки в історії України — «Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941», режисер — Тарас Химич. Досі жоден український кінематографіст не брався за цю тему, хоча є багато документів і свідків тих часів, коли 17 вересня 1939 року зустрілися два світи, і тихе розмірене європейське життя Львова поглинула хвиля червоного терору, а три народи — українці, поляки та євреї, що сотні років співіснували на цих землях, — потрапили під тоталітарний прес. >>

Рутгер Хауер починає

Дрес–код — black–tie (смокінг чи костюм — для чоловіків, вечірня сукня — для жінок). О 18:30 сьогодні в Оперному театрі відбудеться офіційна церемонія відкриття першого Одеського міжнародного кінофестивалю. По червоній доріжці пройдуть голова журі Йос Стеллінг (який, до речі, у цей день зустрічає свої 65 років), Рутгер Хауер, Жерар Депардьє, Кіра Муратова (визнаному режисеру вручать приз за внесок у кіномистецтво), Володимир Машков (актор отримає приз за внесок у культурне життя Одеси), Олексій Горбунов (грає в єдиній українській конкурсній стрічці), Марк Рудинштейн, Ірен Роздобудько, Андрій Халпахчі, Володимир Горянський, Любко Дереш, Ольга Сумська. Відкриє фестиваль французька комедія «Серцеїд» Паскаль Шоме, із Ванессою Параді та Романом Дюрі. >>

«Не судимий»? Та невже?..

Учора народний депутат від БЮТ Григорій Омельченко надіслав звернення до Генпрокурора з приводу можливого реагування на публікацію «УМ» за середу, що стосувалася цікавих моментів біографії заступника голови Комітету Верховної Ради з питань науки та освіти, першого проректора Національного авіаційного університету Максима Луцького. Нагадаємо, йдеться про те, що кум міністра освіти Дмитра Табачника, який вдався до фальсифікацій, аби протягнути через профільний комітет ВР проект закону про повернення шкіл до 11–річного терміну навчання, сам у студентські роки притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 213 Кримінального кодексу УРСР, а вже обіймаючи посаду проректора — нібито інсценізував замах на себе, щоб запроторити за ґрати «неугодних» співробітників. Принаймні про це заявляють їхні адвокати. >>

Микола Оніщук: Маніпулювати Конституцією — те саме, що запустити бумеранг

Найближчим часом набудуть чинності нові правила місцевих виборів. Закон про вибори місцевих рад, міських і сільських голів, ухвалений минулої суботи, перебуває на підписі у Президента. Віктор Янукович, звісно ж, не має наміру ветувати дітище парламенту.

Колишній міністр юстиції, а нині — президент Інституту правової політики Микола Оніщук зазначає, що закон не досконалий, а в деяких моментах іще й дискримінаційний. «Нашоукраїнець» Оніщук стверджує, що коаліція, прикриваючись ідеєю партійного структурування, використовує адміністративні методи для того, щоб не допустити на вибори малі та нові партії.

Екс–міністр також прокоментував намір «Регіонів» повернутися до Конституції 1996 року. Нагадаємо, група депутатів звернулася до КС із поданням про конституційність внесення змін до Основного закону. >>

Балога кличе до «Центру»

Вимога до партійних осередків, які мають намір висувати кандидатів на майбутніх виборах, додала політичним лідерам нового клопоту. Хто не встиг облаштувати осередки за рік до виборів — може лишитися без «свята демократії». Голова партії «Єдиний центр» Віктор Балога пропонує демократичним силам використати «ЄЦ» як платформу для походу на виборах. Умова така: сили, які пристануть на пропозицію «ЄЦ», мусять погодитися з тим, що саме партія Балоги стане основою для єднання демократів. >>

Коротка відставка Довгого

Учора Київрада відмовилася розглядати питання про відставку Олеся Довгого. За внесення цього пункту до порядку денного проголосувало лише 19 депутатів. «Я вважаю, що на цьому питання моєї відставки завершено», — радів секретар міськради. >>

Вигнання з Лаври

Уже кілька років за парканом Національного Києво–Печерського історико–культурного заповідника тривають «розборки» за територію. А нещодавно скандал розгорівся з новою силою: у ЗМІ поширюється інформація про відселення клініки Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Громашевського, розміщеної на території заповідника. Також із Лаври хочуть відселити майстерні Спілки художників, Національний музей українського декоративного мистецтва та Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва України. А вивільнені приміщення, мовляв, пустять на «божу справу». Щоправда, подейкують, що Українська православна церква Московського патріархату, яка господарює у Лаврі, планує створити на території заповідника... резиденцію патріарха Кирила. Чи справді музеї покинуть Лавру і яка в цьому необхідність, намагався з’ясувати кореспондент «УМ». >>

Обов’язок «батьків» Незалежності

Рівно 20 років тому Україна задекларувала, що бажає самостійно панувати в межах своєї національної території. Доти все було «спільне», точніше, «центральне»: заводи і фабрики, військо, гроші, міжнародні відносини, багатства надр тощо. А 16 липня 1990 року Українська РСР заявила про право власності на частку загальносоюзного добра. До реального усамостійнення, як згодом виявилося, залишалося ще півтора року, але перший крок був дуже важливим.

Верховна Рада, в якій більшість складали комуністи (сумнозвісна «група 239»), «пішла на поводу» в самостійників із багатьох причин. Масштабний робітничий страйк під соціальними гаслами і мітинги під стінами ВР із вимогами суверенітету, звісно, мали свій вплив. Однак компартійці більше прислухалися до резолюції XXVIII з’їзду Компартії України «Про державний суверенітет Української РСР», ухваленої в березні. КПУ не була самостійною і вочевидь здійснювала «спільний план» КПРС. Адже Декларація про державний суверенітет Російської Федерації була вже проголошена 12 червня. А в заключному положенні української «сестри»–декларації йшлося, що цей документ буде використаний «для укладення нового союзного договору». Центральна влада таким чином прагнула опанувати й очолити масовий рух до свободи. Однак не все змогла передбачити і не всюди «підстелила соломки». Усе стало на свої місця в серпні 1991–го, а рік до того Україна жила ніби в підвішеному стані між залежністю й самостійністю — Союз хоч і прямував до розпаду, і деякі інші республіки, зокрема прибалтійські, домоглися значно більших успіхів у боротьбі за незалежність, але Москва ще тримала Україну. Київ мав декларований суверенітет, але ще не сформував більшості необхідних механізмів для його реалізації.

Про особливості прийняття Декларації про державний суверенітет України, його наслідки та нинішнє бачення — наша розмова з народним депутатом Іваном Зайцем, нині — членом фракції «Наша Україна – Народна самооборона». У 1990 році він так само був членом парламенту й опозиціонером, активістом «Народної ради», одним із «батьків» націонал–демократичного варіанта Декларації. >>

Біганина до «третього мікрофона», Ленін у сесійній залі, мами з радіоприймачами і втікач Івашко

Перша сесія Верховної Ради Української РСР 12–го (за нинішнім відліком — І демократичного) скликання відкрилася 15 травня 1990 року. Вперше в історії УРСР Верховна Рада почала функціонувати в парламентському режимі: сесія тривала не один–два дні, як раніше, а 60 робочих днів, причому без колишнього «одобрямсу» заздалегідь підготовлених рішень Компартії. За підсумками перших вільних виборів, що відбувалися за мажоритарною системою (де треба — у два тури, щоб кандидат набрав понад 50% голосів), більшість у ВР комуністи — «група 239», прозвана так опозицією за кількістю її членів. Але перевага в ініціативі й затребуваності була на боці націонал–демократів, оформлених у фракцію «Народна рада». Її основу становив Народний рух України — тоді ще громадська організація, а не партія. Як і демократи в Москві, Прибалтиці, інших республіках, українська опозиція взяла курс на вихід зі складу СРСР. >>

Історія однієї фотографії

Сонячного понеділка 16 липня політично–спекотного літа 1990 року біля будинку українського парламенту, як і щоденно з дня початку роботи першої сесії Верховної Ради Української РСР 12–го скликання, вирувало людське море. Після палких промов народних депутатів патріотичного крила парламентарії проголосували за ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Цю знаменну подію «Народна газета», яка тоді висвітлювала політичні події і соціальне життя перебудовного періоду від імені Народного руху України, вирішила представити на своїх сторінках світлиною із зображенням депутатів — колишніх політв’язнів, тоді ще не розсварених боротьбою за гетьманську булаву. >>

Партія для білявок

Партії любителів пива, шанувальників жінок тощо неабияк урізноманітнюють нудні переліки «традиційних» політичних сил. Деякі виборці віддають свої голоси саме «оригіналам». Та що там деякі — в Ісландії «Найкраща партія», заради жарту створена актором–коміком, навіть перемогла на місцевих виборах. Румунській манекенниці Санзіяті Буруяні повторити таке досягнення навряд чи вдасться. Але організована нею «Партія красивих людей» також збирається брати участь у виборах усіх рівнів. >>

ПРИКОЛИ

В Одесі на сигаретних пачках написано: «Мамочка дізнається — уб’є!» >>

Ми йдемо до вас!..

Готуючись до нового телевізійного сезону, канали обрали різну тактику: «плюси» зробили ставку на «підглядування» за героями, Перший Національний — пробує внести живинку у традиційні теми, а Новий канал продовжує бути флагманом розваг із легким нашаруванням інтелекту. >>

Історія з присмаком гамбургерів

Росія з Німеччиною творитимуть історію разом. Учора під час зустрічі в Єкатеринбурзі на російсько–німецькому форумі «Петербурзький діалог» президент РФ Дмитро Медведєв та канцлер ФРН Ангела Меркель домовилися про видання спільного російсько–німецького підручника з історії. «Це дуже важливо, з урахуванням того, що наша історія не була простою — вона була дуже різноманітною та періодами дуже драматичною, — констатував Медведєв. — Дуже важливим є духовний діалог. І в російському, і в німецькому суспільстві існують моральні цінності, засновані на християнських коренях. І, звичайно, це й далі буде об’єднувати нас, допомагаючи у вирішенні різних питань сучасного життя». >>

Шпигунська фізика

Учора на світанку в аеропорту Тегерана було незвично людно: журналісти, представники влади та родичі зустрічали рейс із Катару, яким прилетів новий герой Ірану — 32–річний фізик–ядерник Шахрам Амірі. У червні минулого року вчений безслідно зник під час паломництва до священного міста Мекка. А минулого понеділка несподівано з’явився в посольстві Пакистану у Вашингтоні і попросив надати йому політичний притулок. >>

«Три букви» в ефірі

Відтепер американські теле– й радіоведучі можуть сміливо матюкатися в ефірі: на їхній платні це не відіб’ється. Апеляційний суд США скасував урядову постанову про заборону нецензурних висловів на телебаченні, визнавши її неконституційною, повідомляє Бі–Бі–Сі. >>

Крипта віків

Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі не височіє золотоверхими банями, як «помітніші» архітектурні пам’ятки столиці, але відіграє велику роль у житті киян. Учора в греко–католицькому храмі відбулося урочисте посвячення крипти — підвального приміщення, яке стане місцем відправлення поминальних Богослужінь, молитов за святого Аскольда й інших святих та мучеників церкви. Урочисто відчинив двері в крипту владика Йосиф (Мілян), помічник глави УГКЦ, Блаженнійшого Любомира (Гузара). «Посвяченням оновленої крипти Аскольда наша громада розпочинає святкування хрещення Аскольда», — радіє з цієї нагоди настоятель церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі Ігор Онишкевич. >>

Повінь сплавила за ґрати

Хоча недавні проливні дощі наробили шкоди майже на тих самих територіях Прикарпаття, що й страшна повінь 2008–го, повністю змити сліди (зокрема, й кримінальні) дворічних відновних робіт не вдалося. Унаслідок розкрадань та зловживання службовим становищем «ремонтники» спільними зусиллями завдали державі збитків на суму понад 19 мільйонів гривень. >>

Глухий і смердючий кут

Сьогодні вже дванадцятий день, як із Тернополя не вивозять побутові відходи, бо міське сміттєзвалище і далі заблоковане мешканцями сусіднього з ним села Малашівці. Для завершення будівництва нового полігону, яке теж блокують мешканці сусідніх сіл, потрібно щонайменше два місяці. Тому проблема зайшла у глухий кут. >>

2 мільйони в багажнику

Настільки резонансна крадіжка сталася в Черкасах уперше. У магазині «Обнова», що на центральному бульварі імені Тараса Шевченка, з ювелірного відділу о 4–й годині ночі злодії винесли 200–кілограмовий сейф із коштовностями. Сигнал про проникнення до торговельного закладу надійшов на пульт державної служби охорони Головного управління МВС у Черкаській області. Правоохоронці прибули на місце події менш ніж за дві хвилини, але злодіїв уже не було. >>

Виші в облозі

Відучора абітурієнти почали штурм вищих навчальних закладів, куди планують вступити. Пакет документів, серед яких сертифікат ЗНО, атестат, медична довідка, фотографії, паспорт та ідентифікаційний код, вступник має принести особисто. Проте це, виявляється, досить непросто. Цьогорічна вступна кампанія стала коротшою (замість місяця, як раніше, — два тижні), а значить — «гарячішою». Крім того, цьогоріч можна приходити з сертифікатами минулих років, тож у Міністерстві освіти очікують на збільшення напливу абітурієнтів. >>

«Бандит» у морі

Гучне святкування ювілею Віктора Януковича вразило простий люд небаченим розмахом і зовсім «некризовими» пишнотами. Особливо це стосується гулянь гаранта і його гостей на кримських берегах. Окрім спогадів про щасливий день 60–річчя, винуватцю торжеств залишаться й цілком матеріальні речі. При цьому йдеться аж ніяк не про символічні велосипеди, які дарували Януковичу журналісти, а справді цінні дарунки. >>

Зірки падають у горах

Перемогти на найпрестижнішій велогонці світу в день національного свята Франції — це практично все одно, що приєднатися до числа тих, хто штурмував Бастилію 221 рік тому. Тож 14 липня на «Великій петлі» передусім стараються з усіх наявних сил французи, аби порадувати тисячі співвітчизників уздовж траси й мільйони тих, хто стежить за багатоденкою по телевізору. >>

Нечемпіонський шлях

Сьогодні у штаб–квартирі УЄФА, яка розташована у швейцарському місті Ньон, о 14–й годині за київським часом відбудеться жеребкування третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. Саме на цьому етапі чотириступеневого відбору до елітного турніру починає свій шлях срібний призер української першості — київське «Динамо». А от чемпіон нашої країни, донецький «Шахтар», вперше вступить у боротьбу за найпрестижніший клубний трофей одразу з групового раунду. >>