Відразу з трьох українських авіакомпаній знято заборону на виконання польотів у повітряному просторі Європейського Союзу. Ще одній дозволили літати до Європи на одному літаку з її парку. Європейські інспектори в цілому залишилися задоволеними станом безпеки (раніше критичним. — Авт.) у «реабілітованих» компаніях. Про це йдеться у повідомленні прес–служби вітчизняного Мінтрансу. Утім на значну інтенсифікацію авіаперевезень із боку України все ж сподіватися не варто — частина авіаперевізників нині взагалі не здійснює польотів.

Незвичайна пропозиція надійшла до міської громади села Побужани, що на Львівщині. За словами директора Львівської картинної галереї Бориса Возницького, старовинну церквицю, збудовану у 1777 році, бізнесмен–зайда хотів поставити у себе на дачі, за що давав нібито великі гроші. На гарну дерев’яну святиню впродовж року зазіхали кілька разів: один із бізнесменів мав донецьку реєстрацію, іншим покупцем нібито був крутий держчиновник із Черкас. Як розповів «УМ» пан Возницький, церква справді унікальна і має рідкісний іконостас. Щоправда, далі бажання переінсталювати пам’ятку справа не пішла через галас, який підняли. Хоча, за чутками, вже готувались необхідні папери «на вивіз».

Набирає обертів скандал наколо чеченського біженця Ахмеда Чатаєва, якого затримали 3 січня цього року в Закарпатській області й за постановою місцевого суду утримують в слідчому ізоляторі для подальшої екстрадиції до Росії, передає «Радіо Свобода». Правозахисні організації попереджають, що такий вчинок може обернутися для України неприємностями, адже Чатаєв має статус біженця в Австрії, де мешкає і його родина. Натомість, помічник міністра внутрішніх справ України з прав людини у Закарпатті Степан Киях вважає, що Чатаєва затримали законно: «Є постанова суду, що його затримано відповідно до закону. Він оголошений у міжнародний розшук. Є рішення суду Чеченської республіки, відповідно до нього наш суд вирішив тримати його в слідчому ізоляторі. Я не бачив усіх документів, і точно не знаю, чи має він статус біженця, чи повертатимуть його до Росії і коли саме».

Сьогодні має розпочатися історичний судовий процес над призвідцями повільної голодової смерті величезної кількості жителів України у 1932–33 роках. До цього кроку держава готувалася майже десятиліття: архівісти досліджували історичні документи, краєзнавці фіксували спогади очевидців. Загалом в Україні дослідження геноциду 1930–х розпочалося ще у 1989–му. Основні ж досудові підготування відбулися упродовж останнього року після того, як у травні 2008–го СБУ відкрила кримінальну справу за фактом Голодомору.

Черговий напад стався на судно на заході Африки — супертанкер «Вестаф», який стояв на якорі на шельфі Нігерії поблизу Лагоса. За інформацією МЗС України, пірати поранили з вогнепальної зброї чотирьох членів екіпажу, зокрема трьох українців, серед яких — капітан судна, якому куля зачепила живіт. Хоч напад стався ще 5 січня, власник судна повідомив українську сторону лише за чотири дні. За словами прес–секретаря МЗС Валерія Джигуна, капітана з вогнепальним пораненням госпіталізували до місцевої лікарні, проте наразі і він, й інші члени екіпажу почуваються достатньо добре і повернулися на борт судна. Пірати, забравши особисті та цінні речі й інше моряцьке майно, залишили судно.

Місто знову залишилося без електротранспорту. Учора з міських депо вийшли лише три десятки трамваїв. І то лише для того, аби зайняти під’їзні шляхи до мерії, біля стін якої перевізники розпочали безстрокову акцію протесту. Організатори страйку запевняють, що цього разу не піддадуться на умовляння чиновників вийти на маршрути задарма і стоятимуть на майдані Конституції до переможного кінця. Вони вже звернулися до харків’ян із проханням допомогти їм продуктами та гарячим чаєм, бо піврічне життя без зарплати остаточно підірвало їхнє фінансове становище.

Зима продовжує лютувати. Як повідомив «УМ» начальник прес–служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій Ігор Кроль, у ніч проти 11 січня внаслідок дощу, мокрого снігу та сильного вітру спрацювали автоматичні системи захисту ліній електропередач, відтак у чотирьох областях були знеструмлені 244 населені пункти. Найбільше негода пройшлась по Житомирській області, де без світла залишились 92 населені пункти. У Волинській області станом на вчора знеструмленими залишались 75 міст та сіл, у Чернігівській — 53, на Рівненщині — 24 населені пункти. Через відключення електроенергії не працювали 125 сільських телефонних станцій, а значить телефонного зв’язку не було з 271 населеним пунктом Волинської, Чернігівської, Житомирської та Рівненської областей.

Нічна негода мала продовження й удень 11 cічня: на півночі країни синоптики попереджали про сильний дощ із переходом у мокрий сніг, ожеледицю, налипання мокрого снігу, а на півдні прогнозували сильні дощі. В «Укргідрометеоцентрі» закликали бути обачними на дорозі, адже в західних областях та в південній частині країни вчора через сильні тумани видимість на дорозі сягала всього 200—500 метрів.