Наступна зупинка — бордель
«...Вони розірвали велике бавовняне простирадло на смуги, якими прив’язали мені руки до ліжка. Стояли довкола, спостерігали та підбадьорювали перших двох. Це було справді дуже боляче. Я бачила тільки їхні великі руки та очі. Їх було так багато... Я не знаю, скільки це продовжувалося, тому що наприкінці не відчувала вже нічого. Наскільки я знаю, це був гуртожиток у Туреччині, де проживало 20—25 молодих чоловіків. Вони ніколи не втомлювалися знущатися наді мною...». Про таку історію 16–річної Наталі та про ще десяток подібних життєвих драм українських заробітчан найближчими днями українці з різних міст дізнаються просто... на залізничних вокзалах.