«Молодість»: солідний вік і несолідна «житлоплоща»

Розмови про те, що наступного року київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» проходитиме у Вінниці чи Львові, бо Київ не може забезпечити свій старий бренд фінансово й організаційно, точаться в кулуарах, блогах та газетах. Попри всю неймовірність такого розвитку подій, сама церемонія відкриття в кінотеатрі «Київ» навіяла географічну печаль. Червона доріжка на вході в «Київ» плавно переходила в рамку металошукача на сходах між поверхами, у фойє на другому поверсі скупчення народу перевищувало запаси кисню в кілька разів, кількість шампанського явно не була розрахована на дві години очікування. Літак із Франції, який віз головну гостю «Молодості» Катрін Деньов, запізнився, і замість 16.30 відкриття почалося о 18.30, якщо врахувати, що гості весь цей час чекали не у велюрових кріслах Палацу «Україна», а на ногах (дами на підборах, зауважте), настрій «ремонту» не піддавався.

Коли з’явився президентський фотограф Микола Лазаренко, публіка відреагувала правильно: «Йдуть». Спочатку у відгороджену зону зайшли Президент України з дружиною, потім французька зірка в чорній оксамитовій сукні на одне плече, потім Віра Ульянченко у жовтому костюмі, розшитому чорним бісером, а на сцену вийшли остання дівчина Бонда Ольга Куриленко і арт–директор «Молодості» Андрій Халпахчі. Уся церемонія разом із коротким спічем Президента, врученням Халпахчі ордена «За заслуги», нагородженням Катрін Деньов «Скіфським оленем» і представленням творчої групи фільму–відкриття «Коко Шанель та Ігор Стравінський» зайняла хвилин 20. Причому в Ольги Куриленко, яку спеціально запросили в Київ провести відкриття кінофестивалю, було, здається, три репліки. За ці 20 хвилин Віктор Ющенко отримав комплімент від Катрін Деньов — «як приємно, коли в країні кіно підтримується на рівні Президента», і прохання від Андрія Халпахчі бути почесним президентом «Молодості» ще хоча б 5 років. Потім гості двома струмками розтеклися дивитися кіно: в Синій зал — Президент, Катрін Деньов, члени журі та інші VIP’и, в Червоний — простіші гості.

Фільм, який закривав цього року Міжнародний Каннський кінофестиваль і відкривав 39–ту «Молодість», — «Коко Шанель та Ігор Стравінський» режисера Яна Кунена («99 франків»), зроблений у форматі «Жизнь замечательных людей». Картину знімали з благословення і за підтримки Дому Chanel, дизайнер марки Карл Лагерфельд відкрив знімальній групі доступ в архіви Мадемуазель, до її колекцій. Тому все, що стосується зовнішнього вигляду легендарної французької дизайнерки — ширини талії, зачіски, прикрас, дрібниць інтер’єру, піжами etc — для французів є питанням честі. Загалом картина вийшла нудною, пафосною і мелодраматичною, заради худож­ньої правди автори навіть поступилися правдою хронологічною. Головні події картини розгортаються в 1920 році, коли композитор написав другу редакцію свого найзнаменитішого російського балету «Весна священна», а знамениті парфуми «Chanel №5» були зроблені в 1921 році, але режисер вирішив показати благодатний вплив пристрасті між композитором і дизайнеркою на кінцеві результати — успіх балету в рамках «Російських сезонів» Сергія Дягілєва у Парижі та успіх парфуму серед парижанок. Дуже епічно показані моменти сублімації, коли між героями ще немає фізичної близькості: після зустрічей у вітальні чи кабінеті з його роялю лине драматична музика, а вона рвучко створює на манекені просто в спальні нові моделі. Автори намагалися показати, що Коко й Ігор були рівні постаті, сильні, революціонери, творці, хоча у фільмі Стравінський і каже своїй коханці: ти не творець, ти крамарка. Взагалі–то факт любовних стосунків між французькою модельєркою, яка великодушно поселила на своїй віллі російського композитора і його сім’ю в часи їх фінансової скрути, та Стравінським біографи Шанель описують дуже обережно, деякі твердять, що між ними ніколи не було фізичного кохання. «Щодо стосунків Ігоря і Коко, то нам достатньо мало було відомо. Тому ми дозволити собі уявляти і домислювати», — сказав на прес–конференції у Києві режисер Ян Кунен.

Роль першої дружини Стравінського Катерини виконала російська актриса Олена Морозова, Стравінського грав данець Мадс Міккельсен, а сцени між подружжям у фільмі за задумом звучать мовою оригіналу. І коли Стравінський відповідає дружині: «Нє бйеспокойся, всьо будьєт корошо» (фільм ішов із субтитрами), публіка чесно реготала. Ще один вибух сміху викликала сцена, де діти кажуть матері: «Ми так соскучілісь за нашим рускім борщом. «Щодо акценту, я здивований, — виправдовується Ян Кунен. — Адже у нас є версія, де голос Міккельсена переозвучений російським актором, він ідеально підходить до образу і ми багато над цим працювали. Ми були впевнені, що саме ця копія потрапила на фестиваль. Ми маємо про це поговорити з дистриб’ютором. На прем’єрі в Москві не було таких питань, тому що голос актора звучав ідеально. Сподіваюся, що у прокат фільм вийде в цій дубльованій версії. Ми зберегли голос актора для тих країн, де не говорять російською мовою». Питання про борщ і вишиту українську сорочку, яку Коко Шанель знайшла у шафі у Катерини Стравінської(Носенко) і яку та називає «рубашкою», режисер коментує так: «Як ви зауважили, у фільмі є ще рубашка, яка насправді є українською сорочкою. Як ви напевно знаєте, Стравінський мав українське коріння, то це ознака України в цьому фільмі». Така завуальована ознака.

До речі, після церемонії відкриття Віктор Ющенко з дружиною вечеряли з Катрін Деньов у ресторані «Запоріжжя» на Подолі, і Президент запитав у французької зірки, чи знає вона, що Стравінський має українське коріння — його батько Федір Гнатович Стравінський, відомий оперний співак, був родом із Волині. Деньов, звісно, не знала, але логічно запитала: чи є в Україні музей Ігоря Стравінського, адже в Тулузі є. Віктор Ющенко пообіцяв, що в Україні теж буде. Правда, на Волині в містечку Устилуг є крихітний музей–садиба Стравінського. Будинок композитора було збудовано у 1907 році, зараз там розташовані музична школа і невеличкий музей. Це місце Стравінський називав «райським куточком для творчості» і спроектував його сам як швейцарське шале.

У листопаді фільм «Коко Шанель та Ігор Стравінський» вийде в український прокат (Росія його ще не купила), коли прокат стрічки «Коко до Шанель» Анн Фонтан уже закінчиться. Чесно кажучи, Одрі Тоту, яка грає дизайнерку в «Коко де Шанель», значно виграє в Анни Муглаліс, котра втілює образ Шанель у розквіті слави і могутності в lovestory зі Стравінським.