Стартовий вибух

Із місця в кар’єр стартували українські борці вільного стилю на континентальній першості, що в останній день березня почалася в столиці Литви — Вільнюсі. Позавчора визначилися призери в чотирьох вагових категоріях, і в трь­ох із них наші хлопці здобули нагороди, підтвер­джуючи наміри керманича збірної Руслана Савлохова завоювати перше командне місце. >>

І хто тут головний?

Із наближенням до вирішальної фази національні чоловічі турніри розщедрилися на несподіванки. У суперлізі під егідою ФБУ грозою авторитетів став новачок еліти — «Донецьк». У останніх двох турах колектив Ігорса Міглінієкса скромно, але зі смаком здолав дві найкращі команди країни — «Київ» і «Азовмаш», підтвердивши таким чином намір замахнутися на золоті медалі. >>

Останнє зимове привітання

Непросте завдання стояло перед експертами Національного олімпійського комітету при визначенні найкращого спортсмена країни в останньому місяці зими. Здобутків у нашого спорту в лютому було небагато: боротьба за приз точилася між лижницею Валентиною Шевченко та саночницею Наталією Якушенко, які здобули бронзові медалі на чемпіонатах світу. Але ці досягнення особливо цінні з огляду на те, що санний здобуток Якушенко став першим для України за роки незалежності, а Шевченко принесла лижну нагороду (на дистанції 30 км) після десятирічної перерви. У далекому 1999 році бронзову медаль виборювала Ірина Тараненко–Тереля. Після тривалих суперечок лауреатку визначали таємним голосуванням, у якому перемогла Валентина. >>

За ковбасу платять двічі

Довгоочікуваний стандарт на виготовлення м’ясних виробів учергове завис у повітрі. Цього разу вже без жодних видимих причин. Ще наприкінці грудня, нагадаємо, існувало положення, яке передбачало перехідний період запровадження нових правил до 2010 року. Проте народні депутати були налаштовані рішуче — ухвалили закон, що зобов’язує впровадити їх упродовж 15 днів від дати підписання, тобто 4 лютого нинішнього року. Проте без досі не виданих наказів Кабінету Міністрів і Держстандарту, сили ДСТУ не наберуть. М’ясокомбінатам же така затримка — на руку. >>

Роботи–автомати до ваших послуг

Продаж товарів і послуг через платіжні термінали на заході називають «вендінг» (vending). Переклад — «автоматична торгівля», ідея якої виникала навіть у наших далеких предків і була описана в працях Олександрійського математика Герона, відомого з часів Давньої Греції. Платіжний термінал в його найбільш ранній формі застосовували в храмах, і при опусканні в нього монети продавав святу воду. >>

Рік Конституції у рік перегонів

Нову Конституцію можна ухвалити ще до президентських виборів. Так вважають у секретаріаті Президента, який став ініціатором політреформи. «Якщо навіть врахувати максимально всі процедури, які необхідні для ухвалення змін до Конституції — розгляд ВР, Конституційного Суду, проведення референдуму — то, безперечно, максимальний строк — це осінь», — заявила на прес–конференції заступник глави секретаріату Президента Марина Ставнійчук. >>

Депутатський переляк вибори підганяє

Не знаючи про те, що вчора відбувалося у Верховній Раді, повідомлення інформаційних агенцій про перенесення виборів Президента на 25 жовтня можна було сприйняти як першоквітневий жарт. Однак у День сміху парламентаріям було не до нього. Після того, як напередодні Віктор Ющенко запропонував до їхньої уваги власний проект змін до Конституції, народні депутати шостого скликання ВР потилицями відчули занесену над ними сокиру розпуску. Перспектива втратити мандати не налякала тільки частину «НУНСівців». Решта 26 представників фракції та всі присутні «регіонали», БЮТівці, комуністи й «литвинівці», окрім самого Володимира Литвина і його першого заступника Олександра Лавриновича, натиснули кнопки за те, щоб президентські вибори відбулися не 17 січня, як передбачала Банкова, не 27 грудня, як пропонував БЮТівець Андрій Шевченко (відповідний проект постанови отримав лише один голос), а на три місяці раніше. Оскільки за півроку до завершення своєї каденції Президент втрачає право розпускати парламент — з 25 квітня Верховна Рада почуватиметься в цілковитій безпеці. Щоправда, до цього їй іще треба дожити. >>

Диспозиція для «чайників»

За трохи більш як півроку до президентських виборів диспозиція в українському політикумі дуже заплутана й не прозора.
Віктор Янукович ще не облишив своєї блакитної мрії — вдруге стартувати з посади Прем’єр–міністра. Але оскільки встигнути провести дострокові вибори Верховної Ради (та ще й щоб за їх підсумками більшість у парламенті здобула Партія регіонів та її союзники) майже нереально, доведеться Віктору Федоровичу використовувати–таки опозиційну агітацію. Якщо, звісно, він справді балотуватиметься. Адже рейтинг Януковича — зовсім не той, що у 2004–му. Є великий ризик знову пролетіти «повз касу». >>

Хранителі держави! Де ви? З ким ви?!

Недавно мене порубали не легше, ніж би рубали насправді, дві книги: «Бабин Яр» Анатолія Кузнецова та «Кияни. Війна. Німці» Дмитра Малакова. І справа не у дражливості теми фізичного знищення людини як такої, незалежно від її походження, — справа в масштабах охопленої проблеми: людина і час. На мою думку, немає значення, в який час живе людина: в час полювання на неї людиноненависницької ідеології та автоматичної зброї, чи в час відловлювання людини засобами інформаційних капканів, корупційних схем, грошових потоків, що теж (без натяжки) укладається у схему людиноненависництва не згірш, аніж фашистська ідеологія.
Якщо ви страждаєте від відчуття власної безвиході, неповернутого кредиту, краху ілюзій і т.д., не пошкодуйте залишків свого гаманця — купіть ці книги. У час найглибшої кризи дуже помічними бувають шокові речі. Бо вони — електричні розряди не тільки для серця: вони ще й «кульові блискавиці» для нашого приспаного, втомленого чи зледачілого розуму.
Але не думайте, що мої рекомендації — це продовження існуючої псевдопсихотерапії — «лише б не було війни». Зовсім ні. Просто ієрархія нашої боротьби з проблемами як особистісного, так і суспільного масштабу вибудовується в процесі думання й аналізу. Огром трагедії, спроможної пережити людиною, подеколи не піддається обліку чи простій логіці. Але немає іншого способу не розпалювати трагедії і драми (у тому числі й суспільні), як окрім способу запобігання їм. Запобігти чомусь недоброму, небезпечному можливо лише за умови, що це небезпечне — обліковане, пораховане, класифіковане (якщо це, звичайно, не природні катаклізми). І що цим небезпечним чи тривожним опікуються знаючі й відповідальні «обліковці». Їх ще називають державниками. >>

Спілка «Я–вор»івка

У розпорядженні «України молодої» є звернення групи небайдужих українських письменників на адресу Президента Віктора Ющенка. У ньому члени Національної спілки письменників України повідомляють ганебні речі про стан справ у спілці. Але авторів обурює не стільки моральний клімат у НСПУ, і навіть не те, що письменників, за їхніми словами, загнано «у глухий кут злиднів і коловорот навколо­літературних інтриг», їх непокоїть «нахабне злодійство — дерибан спілчанської нерухомості», яку складають знамениті будинки творчості у Коктебелі, Ірпені, багатоповерховий готель у Ялті, корпус на території санаторію у Трускавці, Будинок письменників у столиці по вул. Банковій, 2, три поверхи приміщення видавництва «Український письменник» на Гончара, 52 та будинок поліклініки НСПУ на Рейтарській, 15. Ідеться також і про десятки гектарів землі на чорноморському узбережжі в Одесі та Коктебелі, й у курортних зонах Ірпеня і Трускавця.
«Усе це добро і майно або продане, або переведене в оренду на 20—40 років невідомим особам під спільною назвою «бізнесмени з БЮТ» чи іноземним фірмам», — зазначають автори звернення. І додають, що все це стало можливим за активної участі очільника НСПУ — відомого БЮТівця Володимира Яворівського та його партнерів — бізнесмена Анатолія Крима, Василя Шкляра, Віктора Баранова, Михайла Слабошпицького та інших. >>

Окупація Полтавщини

Червоне завоювання України почалося із затвердження більшовиками відповідних нормативних актів. Тривалий час вони були засекречені: мало виглядати, що українці добровільно, охоче і швиденько ставали «радянськими». Утім зведення Червоної Армії, не приховуючи, повідомляли: війська Радянської Росії взяли Миколаїв, Херсон, Київ... Нині оприлюднено архівні документи про направлені в Україну китайські й монгольські полки, узбецькі й калмицькі дивізії. Тим часом «українські» губернські чи районні військові комісаріати «народжувалися» в Росії. Скажімо, чернігівський комісаріат було створено в місті Орел, і лише після завоювання України він переїхав до Чернігова. Ленін писав, що Антонову–Овсієнку слід підписуватися просто Овсієнком, підлаштовуючись під «українське питання». Ілліч радив призначати на вищі щаблі влади в УСРР росіян з українськими прізвищами. Бо Україна чинила комунізації шалений спротив як російській окупації.
Про спротив селянства у 1917—32 роках Київське товариство «Меморіал» нині готує виставку «Народна війна» для Музею совєцької окупації. Упродовж кількох місяців голова товариства Роман Круцик за власний кошт об’їхав майже всі обласні центри України і в архівах скопіював близько 100 тисяч документів, що розкривають замаскований механізм окупації та підтверджують боротьбу українського селянства з загарбниками й колаборантами. >>

Надкушене століття

Київський будівельний капітал «вгризся» у найстарішу спортивну пам’ятку столиці — збудований у 1913 році велотрек. Або «циклодром», як його називали майже сто років тому. На «п’ятачку» у самому центрі міста (там, де сходяться вулиці Хмельницького, Гончара та Чапаєва) розгорнуто масштабне будівництво. Воно впритул огортає велотрек і, власне, потроху виживає його. Цікаво, що за радянських часів рівень добробуту було прийнято співставляти зі здобутками 1913 року — останнього передвоєнного. В «Операції «Ы» виконроб хвалиться, що тільки в їхньому мікрорайоні встановлено 873 газові плити, що «рівно у 873 рази більше, ніж у 1913 році». Так–от у Києві тепер — порівняно з 1913 роком — може стати на один велотрек менше. Ось така статистика. >>

Жалюгідний монополіст

Учора Антимонопольний комітет Ук­раїни і Міністерство з питань ЖКГ підписалися під спільною програмою реорганізації системи житлово–комунального господарства, яка спрямована проти підвищення тарифів у столиці. Річ у тім, що за останні півроку кияни буквально засипали уряд та АМКУ скаргами стосовно якості послуг ЖЕКів і комунальних підприємств. Тож оскільки громадяни не в захваті від стилю роботи житлово–експлуатаційних контор — тим паче вони не підтримують і заплановане підвищення тарифів. Так пояснив ситуацію міністр із питань ЖКГ Олексій Кучеренко, наголосивши на тому, що вся біда полягає у відсутності у ЖЕКів серйозних конкурентів. >>

Коли лікар ситий, то й хворому краще

Медики Києва очікують, що у квітні їм виплатять заборгованості за муніципальними надбавками, які почали утворюватись у зв’язку з відсутністю бюджету Києва на 2009 рік. Таке сподівання висловив член ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Віталій Коваль. За словами Коваля, медиків обнадіяв керівник головного фінансового управління КМДА Віктор Падалка, який повідомив, що місто має достатньо коштів, щоб розрахуватися з ескулапами. У свою чергу, голова постійної комісії Київради з питань охорони здоров’я та соціального захисту Алла Шлапак також зазначила, що протягом квітня заборгованість почнуть гасити. >>

З подіуму — в Боллівуд

Супермодель Наомі Кемпбелл, яка останнім часом фактично безвилазно сиділа в Росії, нарешті відірвалася від свого коханого олігарха Владислава Дороніна. «Чорна пантера подіуму», яку в Москві вже прозвали «рубльовською дружиною» (як і більшість багатіїв російської столиці, Доронін має будинок у престижному районі поблизу Рубльово–Успенського шосе), прийняла пропозицію взяти участь в Індійському тижні моди. >>

Бонд — герой номер один

Джеймс Бонд, і то не який–небудь, а у виконанні сера Шона Коннері, визнаний головним героєм поп–культури за версією популярного американського журналу Entertainment Weekly. Як пояснюють автори рейтингу, без «коннерівського» суперагента 007 неможливо уявити собі жанр бойовика, до того ж «бондіана» — це поки що найтриваліша з усіх кіноепопей. >>

ПРИКОЛИ

— У мене вчора в розмові з дружиною обмовочка вийшла — майже за Фрейдом. Хотів сказати: «Зроби мені, люба, бутерброд із сиром», а замість цього сказав: «Гадюка, ти ж мені все життя зіпсувала». >>

«Учена» трава зіллю не ворог

Незважаючи на успіхи офіційної медицини, у сучасних українців не слабне цікавість до лікарських рослин та народних цілителів. Поклоніння перед ними інколи призводить до цілковитого ігнорування наукової фітотерапії, а це вкрай небезпечний симптом. Пригадую розмову з Федором Івановичем Мамчуром у січні 1996–го, незадовго до його смерті. Знаний івано–франківський професор–уролог, хірург і не менш відомий в Україні учений–фітотерапевт, автор циклу книг і довідників про лікування травами застерігав від сліпої віри в різношерстих знахарів, серед яких трапляються і віртуози, і шарлатани. Винахідник «Уролесану» прогнозував найліпші перспективи фітотерапії у співпраці наукової і народної медицин. Традиції, закладені Федором Івановичем, нині продовжує група прикарпатських учених, серед яких — молодий доктор фармацевтичних наук, завідувач кафедри фармації Івано–Франківського національного медичного університету, один із найавторитетніших знавців лікувальної флори Карпат Андрій Грицик. >>

Високе і земне

У понеділок Міністерстві культури і мистецтва відбулася щорічна колегія, правда, реформи Василя Вовкуна торкнулися і цього традиційного бюрократичного жанру. Зазвичай такі зібрання всіх керівників національних закладів культури, директорів заповідників, музеїв, начальників обласних управлінь культури проходили у Національній філармонії і були відкритими для преси, тепер відбулася перша зустріч за зачиненими дверима у вужчому колі — з начальниками обласних управлінь культури, потім буде зустріч міністра з головами творчих спілок, потім із директорами заповідників і музеїв і так далі. Прийшовши на брифінг міністра після колегії, я побачила чимало змін у міністерстві, насамперед зовнішніх. >>

Рецепт від кризи

З учорашньої вранішньої зустрічі прем’єр–міністра Великої Британії Гордона Брауна та президента США Барака Обами в Лондоні розпочалася неформальна частина саміту «великої двадцятки» — лідерів провідних країн, в яких виробляється 80 відсотків усієї продукції у світі. Насправді світових лідерів тут буде не 20, а разом із запрошеними — 30. Формальна частина саміту відбудеться сьогодні. Головна тема переговорів та дискусій — пошук виходу зі світової фінансово–економічної кризи. >>

Вождь із діркою

У ніч на середу в Санкт–Петербурзі невідомі спробували підірвати пам’ятник Володимиру Леніну, встановлений на площі перед Фінським вокзалом (цей монумент імітує виступ вождя пролетаріату, коли він прибув на Фінський вокзал за кілька днів до початку Жовтневої революції 1917 року). >>

ЄвроБацька

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу вирішили запросити білоруського президента на установчий саміт програми «східне партнерство», який 7 травня заплановано у Празі (на цей саміт запрошено і Президента України Віктора Ющенка). Білоруська опозиція вважає, що ЄС дає надто великі аванси «останньому диктатору Європи», а Росія дає зрозуміти, що взагалі не бажає бачити Білорусь у «Східному партнерстві». >>

Гоголя обсадили калиною

Учора Президент України Віктор Ющенко вшанував 200–річний ювілей Миколи Гоголя екскурсією садибою–музеєм письменника, що в селі Гоголеве на Полтавщині. Тут, у садибі Гоголевих батьків, Віктор Ющенко не вперше. Як розповіла «УМ» Катерина Чернова — голов­ний зберігач фондів музею — він відвідував садибу ще будучи головою Національного банку і вразив екскурсоводів рясними цитатами з творів Миколи Васильовича. >>

Колгоспний вестерн

Ранковий спокій мешканців містечка Городок, що на Львівщині, порушили два постріли. Як з’ясувалося, посварилися між собою екс–депутат райради від Української республіканської партії «Собор», колишній перший заступник голови РДА Василь Павлюк і місцевий тракторист. Щоправда, стріляла тільки особа з «першої обойми» району. Причина сварки небанальна — дорога попід будинком пана Павлюка. >>

Легенди про різунів

Зарубані сокирами старенькі дідусі, спалені живцем у школах молоденькі вчительки зі Східної України, криниці, закидані мертвими немовлятами — ось усталений образ «звірств бандерівців», створюваний упродовж десятиліть радянськими літераторами. Наклади їхніх книжок перевищували сотні тисяч, за їхніми сценаріями знімали фільми. Факти для своїх творів письменники черпали з власної фантазії та з протоколів допитів захоплених у полон вояків УПА (під час вибивання «свідчень» під тортурами свою фантазію виявляли вже слідчі). А також із реальних злочинів, вчинених у західноукраїнських селах. Звісно ж, ніколи не згадувалося, що злочинці в оздоблених тризубами формах мали посвідчення працівників НКВС. І їхнім завданням було скомпрометувати український визвольний рух в очах місцевого населення. >>

Сам будую, сам руйную

Уночі 30 березня в селі Розтоки Путильського району прогнулась переправа. 33 метри прольоту мосту (який відбудували після минулорічної страшної повені) спочатку просіли, а згодом упали в річку Черемош. На щастя, обійшлося без людських жертв. Міст, розрахований на максимальне навантаження 30 тонн, збудували силами відомого у краї підприємства «Трансміст». Причиною обвалу, який знищив пряме сполучення села Розтоки з рештою області, стала спроба того ж таки підприємства протягнути по згаданому мосту бурильну установку вагою у понад 105 тонн, незважаючи на виставлені попереджувальні знаки перед переправою, без будь–якого погодження з обласною службою автомобільних доріг. Під масою, що у три рази перевищує допустимі норми, будова мосту й просіла. >>

«Залізнична» сотня

Уперше в історії українського війська миротворчий контингент складатимуть винятково «чорні берети» — морська піхота і військовослужбовці військ берегової охорони. Учора в кримському селищі Перевальне вони урочисто склали клятву миротворця, і вже надвечір перша партія, 96 офіцерів і матросів, потягом відбула з Сімферополя до Києва. Сьогодні залізничним транспортом вони прибудуть до Софії, а вже звідти автобусами — до Косова. >>

«Кінці» у воду

Масову загибель риби на Дністровському водосховищі зафіксували ще 27 березня працівники державної екологічної інспекції в Чернівецькій області спільно з Верхньо–Дністровським басейновим управлінням охорони, повідомляє прес–служба Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Як з’ясувалося згодом, загибель риби сталася внаслідок «залпового скиду вод Дністровської гідроелектростанції у нижній б’єф (нижню течію)». Працівники ГЕС просто відкрили заслінку, що регулює водний потік на турбіни. Відтак станція працювала на повну потужність, перекачуючи тонни води. Оскільки ніяких захисних споруд тут немає, рибу затягувало течією в турбіни генераторів ГЕС, де вона й гинула. Факт скидання води підприємством зафіксовано у його вахтових журналах і не викликає сумніву, зауважують природоохоронці. >>

ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ

Матеріали «Відкат від вердикту» та «Антикризова» Мерайя» в учорашньому номері «УМ» були першоквітневими розіграшами. >>