Ми зустрілися з Тадеушем Мазовецьким у Гданську під час нещодавнього святкування 25–ї річниці присудження Леху Валенсі Нобелівської премії миру. Привітати екс–президента країни і лідера «Солідарності» до революційної столиці Польщі приїхало безліч гостей: колишній президент ПАР Фредерик де Клерк, котрий зламав систему апартеїду, духовний провідник тибетців Далай–лама й увесь політичний бомонд Польщі. Обійняти вічного революціонера прибув навіть французький президент Ніколя Саркозі. Не приїхав вітати Валенсу лише президент Польщі Лех Качинський — у них із ювіляром досі зберігаються неприязні стосунки.
Попри поважний вік, легендарний прем’єр Тадуеш Мазовецький зберіг і ясність формулювань, і чіткість переконань, усіляко уникаючи двозначності чи можливості заради «красного слівця» когось образити. І хоч основною фігурою на урочистостях був Валенса, не меншу повагу викликав інтелектуальний двигун польських реформ 90–х років — Мазовецький. Адже йому вдалося перевести революційні зміни у мирний спосіб. Польща від того лише виграла. Хоча за це Мазовецькому вповні дісталося від польських радикалів.