До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Письменник і видавець Микола Славинський: ці руки (і голова, ясна річ, теж) дають читачеві по новій книжці щотижня.
Спеціалізація «Книги Роду», як то можна виснувати з назви, — мемуари. Уже маємо цілу полицю раніше неприступних масовому читачеві спогадів: Нестора Махна, Юрка Тютюнника, Тараса БульбиБоровця, Петра Григоренка, Олександра Кошиця. Цього разу директор видавництва, письменник Микола Славинський презентував дві книжки Володимира Винниченка. 800сторінковий том мемуарів українського Прем’єрміністра початку минулого століття містить політичні спогади «Відродження нації», датовані 1919—1920 роками, та писані на схилку віку (1949 р. ) роздуми «Заповіт борцям за визволення».
Вів презентацію Сергій Гальченко, заступник директора академічного Інституту літератури й експерт «Книжки року». Творчість В. Винниченка у наукових зацікавленнях цього відомого архівіста посідає чи не головне (після Т. Шевченка) місце. Остання його книжка про цю усе ще загадкову постать — альбом «Володимир Винниченко — художник» (К.: Мистецтво, 2007), де вперше подано малярську спадщину політикалітератора.
Сергій Гальченко розповів, що готує нині до друку зібрання творів В. Винниченка у 25 томах, половина з яких уже впорядкована й відкоментована. Але проблема з публікацією багатотомника досі не вирішена, незважаючи на численні обіцянки чиновників від культури. У проблемному колі лишається й архів письменника, що зберігається у Колумбійському університеті США. Американці ставлять умовою його повернення на батьківщину копіювання документів на сучасних носіях. Коли років із двадцять тому Гальченко вперше вів переговори про повернення архіву, ця послугагарантія коштувала 40 тисяч доларів. Тепер копіювання архіву вартує 200 тисяч. Але як тоді, так і тепер Вітчизна не квапиться повернути спадщину додому. Більш за те, українська дипломатія знехтувала можливістю придбати маєток В. Винниченка під Парижем — особливо прикро це виглядає, коли знати, що Росія придбала будинок І. Буніна (що поруч) і відкрила там Будинок творчості для російських письменників та перекладачів.
Другою книжкою, що презентувалася цього вечора, був роман Володимира Винниченка «Поклади золота». Його рукопис пролежав у письменницькому архіві 60 років і лише 1988го цей твір видано на Заході. У нас — уперше. Й одразу стало видно, що В. Винниченко є не лише автором першого українського науковофантастичного роману («Сонячна машина»), а й першого українського політичного детективу.
Ті, хто встиг прочитати «Поклади золота», не скупилися на гучні порівняння (навіть із Ніцше та Достоєвським) і передбачали щасливу екранну долю твору, відзначаючи майстерне володіння автором сюжетною інтригою. Та й сам сюжет — з його корупційною складовою та політичною аморальністю персонажів — лишається, хоч як дивно, актуальним донині.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>