Давайте краще про книжки...
Така осінь, що не хочеться формулювати. Читається запоєм. А щоб не злиплося всередині від Віктора Єрофєєва, Іри Цілик, латинських написів Львова (Anno domini, як небуденно звучить...), життя Бродського, обережно описаного Львом Лосєвим, Сарамаго, італійських слів із синього самоучителя, листів Петра Сороки до Галини Пагутяк і Галини Пагутяк до Петра Сороки з минулорічного «Березоля», у журналіста є один рецепт — писати рецензії. Акуратно відділяючи письменника від письменниці, альбом від прозового дебюту, розкладаючи по файлах речі, які б хотілося осмислити в першу чергу для себе. Для цього є робота, яку за збігом обставин я люблю.