До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Василь Шкляр, автор роману «Ключ» — першого психологічного детективу в сучасній українській літературі.
Аналітичних статей про цей роман написано вдосталь. Але спробуймо прочитати його так, ніби ніколи не чули про цю вже хрестоматійну книжку.
Головний герой на початку надій не подає: у нього скрута з житлом, грошима, він щойно вибрався з напівкримінальної халепи і тепер зависає у барі. Але зовнішня непривабливість картини різко контрастує з думками героя — Андрія з промовистим прізвищем Крайній. Він освічена та мисляча людина, працює у політичній газеті (проте не втрачає здорового погляду на політику). Схоже, це віддзеркалення автора, його двійник — від загального бачення світу аж до схильності шукати в усьому містичні знаки. Саме крайнім він виявляється, коли таємничо зникає чоловік, який одного суботнього зимового вечора дав Андрієві ключ від своєї квартири.
З цього моменту роман перетворюється на містично–еротично–філософський детектив. Це масове чтиво долучає читача до вишуканого дійства — пошуків людини у світі. Звичайне шукання зниклого перехожого обертається розгадуванням і осмислюванням образу–особистості «суботнього» чоловіка. Символи та знаки від незнайомця поволі стають абстракцією, що починає впливати на конкретику власного життя головного героя, відкриваючи йому зовсім інший шлях.
Роздуми про незнайомця непомітно переплітаються з образом іншого зниклого в романі — художника Олекси Остапчука, гаслом якого була нехитра, а проте плідна теза: «Ми мазюкаємо лише свої сни!». Розгадуючи і цю долю, Андрій Крайній поступово й сам стає чи не митцем — аж так, що навіть темні і хтиві думки несподівано проростають соковитими порівняннями та метафорами. В результаті маємо історію митця у світі. Філософський шлях від цинічного репортера до закоханого поета автор не став псувати ідилією — адже кожному митцеві належить бути по–своєму нещасним. Мабуть, це перевтілення людини сьогодення на людину вічності і є головним месиджем роману.
А пошуки загадкового «суботнього» чоловіка завершилися результативно, та про це говорити не випадає — все–таки «Ключ» є детективом.
Катерина ГІРИЧ
У двох цьогорічних числах журналу «Сучасність» (№1–2, 8) друкувалися фрагменти з нового роману Василя Шкляра «Залишенець». Окремою книжкою твір вийде наприкінці року.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>