До Богданового університету у Черкасах приїжджали митці з Києва
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Такий вигляд має «ювіляр» сьогодні. (Фото Володимира СТАДНІКА.)
У 1952 році уряд України прийняв рішення спорудити в Києві сучасний Палац культури, який би став одним з найбільших культурно–просвітницьких закладів країни. Незважаючи на повоєнні труднощі, на його будівництво були виділені солідні кошти. Архітектори, які працювали над цим проектом: Заворов, Черкаський, Кульчицький та інші — отримали завдання максимально відтворити зовнішній вигляд колишнього Інституту шляхетних дівчат, на місці якого мав вирости красень–Палац. При цьому треба було добудувати велику театрально–концертну залу на 2200 місць, приміщення, де б могли працювати мистецькі колективи, технічні служби тощо... Будівництво дуже швидко вийшло на всеукраїнський рівень: на будмайданчику з лопатами та у спецівках можна було зустріти як тисячі простих киян, так і відомих акторів — Амвросія Бучму, Гната Юру, Мар’яна Крушельницького, літераторів — Володимира Сосюру, Максима Рильського, Андрія Малишка, композиторів — Льва Ревуцького та Бориса Лятошинського...
Першими гостями Палацу стали депутати Верховної Ради, які 24 грудня 1957 року зібралися на ювілейну сесію Верховної Ради УРСР. За рік установу передали республіканським профспілкам — Палац став потужним патріотично–масовим, культурно–просвітницьким та естетичним центром, аналогів якому в Україні не було. «Першими заходами нашого Палацу, які стали традиційними, були новорічні свята для дітей, — розповідає директор Володимир Олянюк. — У перші ж роки функціонування Палацу з’являються клуби за інтересами, відкриваються народні університети, починають працювати Республіканська бібліотека, яка діє й зараз і має у своєму фонді 80 тисяч примірників, колективи художньої самодіяльності». До одного із них, хору хлопчиків «Щедрик», Володимира Олянюка привела мама. Отож можна говорити про те, що саме у цих стінах Володимир Михайлович виріс як у прямому, так і в переносному значенні: він працював освітлювачем, потім, по закінченні інституту — інструктором, завідувачем театрально–видовищним відділом, а 1985 року очолив тодішній Жовтневий палац.
Своє призначення ця установа виправдовує щодня: тут проводять фестивалі, творчі вечори, капусники, театралізовані свята, КВНи, міжнародні симпозіуми, семінари, з’їзди тощо. (Зокрема, у травні тут пройдуть щорічні збори Європейського банку реконструкції та розвитку). Історія та діяльність Палацу була і залишається настільки насиченою, що свого часу адміністрація прийняла рішення створити музей. Для його фондів відведено окрему кімнату, дещо з архівів експонується зараз у фойє на спецільній виставці, присвяченій його 50–річному ювілею. З афіш та програмок посміхаються найвідоміші актори та музиканти, які свій шлях у велике мистецтво починали саме зі сцени Палацу мистецтв. Десять років тому Палац уклав угоду про оренду з кінотеатром «Кінопалац», який працює зараз у Малому залі. Саме тут уперше в Україні була встановлена система «dolbi–digital». А свого часу знаменитий французький режисер Режис Варньє для зйомок фільму «Схід–Захід» обрав саме інтер’єри Палацу мистецтв.
Сьогодні ця установа відома як Міжнародний центр культур і мистецтв профспілок. Тут працює дев’ять творчих колективів, які мають прекрасну репутацію, були на гастролях в Італії, Франції, Німеччині, Канаді, Японії, США, Португалії, Польщі, Угорщині... Сьогодні вони складатимуть «Величальну Жовтневому палацу» — саме так називається ювілейний благодійний вечір з нагоди 50–річчя. «В урочистому вечорі візьмуть участь співачка Надія Крутова–Шестак, яка займалася в нашій вокальній студії, — розповідає Володимир Михайлович, — олімпійська чемпіонка Ірина Дерюгіна та народна артистка України Аніко Рехвіашвілі, які відвідували наші танцювальні студії, директор Національної опери Петро Чуприна, диригенти Володимир Кожухар та Владлен Власенко — свого часу вони працювали в нашому Палаці...» Афіша ювілейного вечора виглядає справді респектабельно: Володимир Гришко, Ада Роговцева, Володимир Данилець і Володимир Мойсеєнко, Олександр Злотник... Кошти, що будуть зібрані від проведення цього вечора, колектив МЦКМ вирішив переказати Київському осередку ветеранів сцени.
Упродовж мистецького дійства звучали українські народні пісні, твори Кобзаря, покладені на музику та у виконанні Анатолія Паламаренка. >>
Актор-лялькар та доброволець Євген Невинський зник безвісти під час бою на Запорізькому напрямку ще 27 липня 2023 року. Лише нещодавно генетична експертиза підтвердила загибель військового 118-ї бригади. >>
У Києві в ніч на 17 травня демонтували будівлю, яку всупереч законодавству самочинно звела релігійна громада УПЦ МП на території Національного музею історії України в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра". >>
Цьогоріч виповнюється ювілей фестивалю Дні української музики у Варшаві, які проходитимуть вже в десятий раз за 25 років існування. >>
Ця історія майже містична. Неймовірний збіг обставин сприяв створенню цього проєкту, присвяченого сміливості та стійкості українців. >>
Так уже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. >>