> > ПОЛІТПАРНАС

ПОЛІТПАРНАС

13.05.2026

Працюй віддано

03.12.2025
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання
Над зацькованим робочим нависа авторитет
«Як помрете в перевтомі, ми поставимо портрет»
Ми поставимо триногу та замовим чорну стрічку
На записці під портретом з інтернету вліпим свічку
Ми вшануємо словами: контрол сі + контрол ві
Ви не перші й не останні, де старі там і нові
І зустрінуся з землею
І нарешті там спочину
Чи поплаче хтось із рідних?
Чи прийде хтось на могилу?
Я не знаю та спокійний, що сумлінно ляжу в яму
І на слові «продуктивність» вже поставлю жирну пляму
 
* * *

34 роки зречень

Пропащі душі і помазані царі
Святі й новонароджені прислуги
Присвячують свої страхи зорі
З сузір’я дуру й спраглої наруги
Над власним спадком, іменем убогим
Зачатим сином та батьківським домом
На користь мріям й дурням босоногим
Станцють вірно над своїм розгромом
Топтають пагін, риють власний корінь
Неначе звірі кинувшись в дурман
Та небосхил розірве юний промінь
І буде стан: «над паном душі пан»
 
* * *

Клятва на кістках

Кістки загорнуті у безкровну клятву
Сплять в очікуванні нової доби совісті, —
Світ згорить! Задихнеться живе! Постане мертве.
Таким був перший і останній закон пророка з землі,
Який пустивши останнє коріння
Мертвим не збрехав.
В печі самозневаги горіли людські надії.
Серед задушених носіїв моралі постали невігласи,
А холодна рука невідомого нависла над світом,
Зникне земля — розчиниться й царство небесне.
Але буде порушник. Він вже народився
Він оголить власні кістки та поклянеться
Кров’ю безсмертного спокою
З попелу постановити новий лад.
Ім’я цьому порушникові Людство,
Він вкраде новий вогонь та спалить недопалки задля ще ненароджених надій,
Бо це йому забороняли батько й мати —
Останні носії старої совісті.
Організм потребує зцілення напередодні нових хвороб,
Врешті буде осудливе самоспалення
З танцями на могилах програних думок.
Але попіл перетвориться у залізо,
Заново покроїть старе наївне ганчір’я
Та скаже правду вустами відданого мільйону,
Чиї батьки повірили у земляного пророка.
Так було, є і буде допоки попіл не стане пилом. 
 
Даниїл НАКОНЕЧНИЙ
22 роки
Друкована версія

Cтатті по темі

  • Вахканалія зі створення академічних ліцеїв

    Спостерігаю за цією словесною діареєю, яка несеться в соцмережах навколо проблеми створення академічних людей у профільній школі, і ніяк не можу зрозуміти, чому ті, від кого вона йде, не усвідомлюють елементарних речей. >>

  • Микола Андрійчук на щиті: на Волині лелека вшанував чин полеглого воїна

    Відео з лелекою швидко поширилося в мережі та викликало хвилю емоцій серед українців. Лелека в українській культурі символізує душу, відродження та зв’язок із домом.

    Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>

  • Поминання предків: давнє й сьогодення

    Підтримайте душі своїм світлом.

    Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>

  • Музичний діалог батька і доньки

    Композитор Валерій Польовий з донькою.

    У Києві, у Національній філармонії України, відбувся щемкий концерт «Польовий і Польова» із проєкту «Звільнена музика», спрямованого на деколонізацію українського музичного простору та повернення імен і творів, які в радянські часи цілеспрямовано витісняли. >>

  • Після теракту на Голосієві: про право на зброю та відповідальність поліції

    Теракт на столичному Голосієві актуалізував дискусію щодо права громадян на особисту зброю.

    Командири усіх підрозділів поліції вже зараз повинні мати реальний бойовий досвід - бо інакше вони не можуть забезпечити правопорядок у країні, де значна частина населення має бойовий досвід і де ворожі терористичні акти - звичайний сценарій ймовірної небезпеки. >>