Героями не народжуються, ними стають

Вшанування пам’яті Героїв Крут поглиблює усвідомлення сенсу подій 104-річної давнини через ситуацію, що склалася на сьогодні.

 

Як і тоді, ми знову вимушені захищатися від російської агресії через небажання з боку Росії визнавати нашу незалежність, самобутність українського народу.

 

Біля наших кордонів і сьогодні – російські війська. Майже щодня впродовж останніх восьми років від ворожих обстрілів в зоні ООС гинуть наші захисники, багато з яких були добровольцями. Добровольцями були колись і Герої Крут.

 

Подвиг тих молодих людей увійшов в українську історію як взірець патріотизму і сміливості, як приклад самопожертви заради інших – найвищого вияву християнської любові.

 

Вони наважилися на бій навіть тоді, коли ворог за чисельністю переважав їх майже вдесятеро. І хоча крутяни змушені були відступити в битві, але виграли війну. Їм вдалося затримати просування ворожої армії на чотири дні, що стало переломним моментом в історії України, адже дало можливість тогочасній владі укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності. 

 

Героями не народжуються, ними стають. Вік для подвигу не має значення, як і соціальний статус, професійний фах, освіта, досвід. Героями не стають під примусом, кожен особисто приймає рішення, часто – ціною в життя.

 

Герої подають приклад усім нам і без них наше життя сьогодні було би зовсім іншим. У молитві згадаймо про всіх хоробрих українських воїнів та вшануймо полеглих Героїв. Вічна їм пам’ять.  

 

І нехай Господь оберігає тих, хто й зараз боронить суверенітет нашої держави, продовжуючи славну справу крутянців. Слава Україні! Героям слава!