Україна без Ізраїлю розбереться яких Героїв вшановувати
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
День пам'яті жертв політичних репресій було встановлено указом президента України Віктора Ющенка в 2007 році.
Для більшості з сучасного покоління вже історією у підручниках є сталінський Великий терор 1937-1938 років та інші масові кампанії політичних репресій в СРСР.
Проте сьогоднішня неділя травня, в яку ми згадуємо трагічні події в історії України є, найперше, днем молитви за розстріляних та закатованих наших співгромадян, а також можливістю розповісти нащадкам правдиву історію, яка свідчить, що десятки й сотні тисяч осіб – це не просто цифри й історія, а долі знищених священників і вірних, закатованих патріотів, розстріляної політичної, мистецької та наукової еліти.
Цей історичний приклад має моральну складову, яка показує як гріх може зруйнувати душу людини, як із колишнього семінариста, яким був Йосип Сталін, можна стати жорстоким катом та вбивцею мільйонів, очільником і ватажком цілої плеяди таких самих катів та людиновбивць.
Сьогодення свідчить, що не всі засвоїли цей згубний урок, адже сучасні кремлівські політичні репресії, зокрема щодо українських громадян, подібні до радянських та мають коріння в тих страшних більшовицьких кампаніях терору.
Помолимося сьогодні за упокій закатованих та вбитих братів і сестер наших, щоби Господь дарував вічний спокій тим, які пройшли через страшні муки. Нехай Господь прийме їхні біль та сльози і упокоїть душі невинних жертв політичних репресій в оселях з праведними.
Як повідомляла «УМ», Український інститут національної пам'яті та Меморіальний заповідник "Биківнянські могили" закликали українців долучатися до онлайн-акції "Дзвін пам'яті" до Дня пам'яті жертв політичних репресій.
Кого перепоховувати на українській землі, кому віддавати українські державні почесті та кого вшановувати в Україні – це не ваша справа. Ваша думка з цього приводу не цікава. >>
Заява МЗС Ізраїлю у якій Голову ОУН Андрія Мельника звинувачують у «голокості» - відверта провокація і підігрування московській пропаганді. Ця заява не має нічого спільного з історичною правдою. >>
Перепоховання Андрія Мельника та його дружини є початком перепоховань видатних українських діячів могили яких були розпорошені чужими землями. Але тепер Україна починає повертати їхні імена, їхню спадщину і їхнє місце в нашій національній історії. >>
Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації. >>
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Найнебезпечніше в такій пам’яті — перетворення історії на політичну зброю. Коли одна сторона говорить лише про власних жертв і не бачить жертв іншої, пам’ять перестає лікувати і починає знову розділяти. >>