Поминання предків: давнє й сьогодення
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>
Один із інструментів гібридної війни — змусити українців думати, що війни немає
12:24,
05.02.2020
Війна триває.
За перший місяць 2020 року, у російсько-українській війні, загинули 11 наших захисників. Наймолодшому було 22 роки, найстаршому 48. Ще 33 військових зазнали поранень. За весь січень “режим тиші” не дотримувався жодного дня.
Це факти, які сьогодні губляться за розмовами про те, що начебто є мирний спосіб завершити війну, що на фронті “потепління”, що варто сісти за стіл переговорів з Росією та все налагодиться.
Один із інструментів гібридної війни — змусити українців думати, що війни немає. А те, що показують в новинах чи сюжетах зі Сходу, просто “картинка, яка комусь вигідна”. Насправді ж чесну відповідь можна знайти на фронті, де щодня лунають обстріли.
Між війною з Росією на Сході України та нашими мирними територіями стоїть українська армія. Яка складається з окремих людей — захисників і захисниць. У них також є сім’ї, що чекають на них вдома. І з’являється все більше тих, хто вже ніколи не дочекається.
Почитайте історії загиблих захисників. Не дайте історіям про їхній подвиг просто зникнути.
Завжди легше йти шляхом перекладання відповідальності на велику політику, теорії змови, власного незнання того, що відбувається. Але це шлях тільки в один бік — до капітуляції ворогу.
Люди, які захищають Україну від російської агресії, обрали правду і боротьбу. І насправді не існує іншого способу перемогти, окрім як підтримати їх, зробити відомими злочини Росії, не дати замовчувати війну чи удавати, що все добре, поки Кремль продовжує тримати в окупації Крим та частину Донбасу.
Кожен з нас відіграє роль у цій війні. Будьте на стороні правди та перемоги.
