Незалежність живе не лише в документах, кордонах чи символах
Дякую воїнам. Тим, хто тримає фронт. Тим, хто втомився, але не відступив. Тим, на чиє коротке повідомлення «я живий», щодня чекають удома. >>
Війна триває.
За перший місяць 2020 року, у російсько-українській війні, загинули 11 наших захисників. Наймолодшому було 22 роки, найстаршому 48. Ще 33 військових зазнали поранень. За весь січень “режим тиші” не дотримувався жодного дня.
Це факти, які сьогодні губляться за розмовами про те, що начебто є мирний спосіб завершити війну, що на фронті “потепління”, що варто сісти за стіл переговорів з Росією та все налагодиться.
Один із інструментів гібридної війни — змусити українців думати, що війни немає. А те, що показують в новинах чи сюжетах зі Сходу, просто “картинка, яка комусь вигідна”. Насправді ж чесну відповідь можна знайти на фронті, де щодня лунають обстріли.
Між війною з Росією на Сході України та нашими мирними територіями стоїть українська армія. Яка складається з окремих людей — захисників і захисниць. У них також є сім’ї, що чекають на них вдома. І з’являється все більше тих, хто вже ніколи не дочекається.
Почитайте історії загиблих захисників. Не дайте історіям про їхній подвиг просто зникнути.
Завжди легше йти шляхом перекладання відповідальності на велику політику, теорії змови, власного незнання того, що відбувається. Але це шлях тільки в один бік — до капітуляції ворогу.
Люди, які захищають Україну від російської агресії, обрали правду і боротьбу. І насправді не існує іншого способу перемогти, окрім як підтримати їх, зробити відомими злочини Росії, не дати замовчувати війну чи удавати, що все добре, поки Кремль продовжує тримати в окупації Крим та частину Донбасу.
Кожен з нас відіграє роль у цій війні. Будьте на стороні правди та перемоги.
Дякую воїнам. Тим, хто тримає фронт. Тим, хто втомився, але не відступив. Тим, на чиє коротке повідомлення «я живий», щодня чекають удома. >>
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. >>
Отримавши команду про вихід комкора на вулицю, Парфенюк наблизився зі спини до нього та до його охоронця, навів пістолет на них і натиснув на гачок. Але пострілу не відбулось, оскільки... через хвилювання нападник не дослав патрон в патронник! >>
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>