Один із інструментів гібридної війни — змусити українців думати, що війни немає

12:24, 05.02.2020

Війна триває.

 

За перший місяць 2020 року, у російсько-українській війні, загинули 11 наших захисників. Наймолодшому було 22 роки, найстаршому 48. Ще 33 військових зазнали поранень. За весь січень “режим тиші” не дотримувався жодного дня.

 

Це факти, які сьогодні губляться за розмовами про те, що начебто є мирний спосіб завершити війну, що на фронті “потепління”, що варто сісти за стіл переговорів з Росією та все налагодиться.

 

Один із інструментів гібридної війни — змусити українців думати, що війни немає. А те, що показують в новинах чи сюжетах зі Сходу, просто “картинка, яка комусь вигідна”. Насправді ж чесну відповідь можна знайти на фронті, де щодня лунають обстріли.

 

Між війною з Росією на Сході України та нашими мирними територіями стоїть українська армія. Яка складається з окремих людей — захисників і захисниць. У них також є сім’ї, що чекають на них вдома. І з’являється все більше тих, хто вже ніколи не дочекається.

 

Почитайте історії загиблих захисників. Не дайте історіям про їхній подвиг просто зникнути.

 

Завжди легше йти шляхом перекладання відповідальності на велику політику, теорії змови, власного незнання того, що відбувається. Але це шлях тільки в один бік — до капітуляції ворогу.

 

Люди, які захищають Україну від російської агресії, обрали правду і боротьбу. І насправді не існує іншого способу перемогти, окрім як підтримати їх, зробити відомими злочини Росії, не дати замовчувати війну чи удавати, що все добре, поки Кремль продовжує тримати в окупації Крим та частину Донбасу.

 

Кожен з нас відіграє роль у цій війні. Будьте на стороні правди та перемоги.

#ЗавдякиТобі

  • Небезпечний прецедент справи Лучанова

    Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>

  • Не дають добро на добро

    Шановна редакціє!
    До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>

  • Тривожна тінь диктатора Пілсудського

    У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>

  • Вибачаємо і просимо вибачення: в Україні та Польщі різна історія і різні герої

    Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! ​Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>

  • Проблеми нової реформи: армія - це не лише піхота

    Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>