Війна змінює всіх: не відкладайте життя на «після війни»
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. >>
Десятки раз я бувала в Станиці Луганській, ми привозили туди міжнародні делегаціі і журналістів, спілкувалися біля КПВВ з людьми з окупованих територій, розпитували СММ ОБСЄ, чому ж вони не моніторять безпекову ситуацію після 16 годин взимку і 19 влітку, коли й починаються обстріли.
Про наші візити бойовики , звичайно, знали, ім добре видно всю цю територію.
Я проходила повз українських солдатів, що охороняли безпеку мирних жителів, дякувала ім, ми йшли далі тим важким кілометровим маршрутом, спілкуючись з громадянами, які щодня перетинають лінію зіткнення. Й ніколи не підходила до зруйнованого мосту. Не тому, що боялася, я точно не робкого десятку, не перелякана. Тільки тому, щоб не ризикувати життям військових чи мирних громадян, які були поряд, тільки тому , аби жодною дією не провокувати, не ускладнювати і без того непросту ситуацію й переговори.
І навіть не можу собі уявити, які б заяви вже зробило СММ, які б істерики вже були в координаторів від ОБСЄ в мінських групах, аби хоч хтось з українських переговорників дозволив собі подібну хамську поведінку, як це зробили так звані «представники ОРЛО», які тикали представнику української влади , перетнувши лінію зіткнення.
Нас щодня перевіряють на міцність, зондують, куди ще може ступити нога бойовика, маріонетки Кремля, колаборанта, нас щодня тестують, скільки ми ще дозволимо ім принижувати Україну.
Я вже не в мінському процесі, слава Богу. Але як поки що перший віце- спікер ВР України, я направлю листа представнику головуючого в ОБСЄ , Послу Мартіну Сайдіку, в якому висловлюю протест і глибоке занепокоєння провокацією, яку влаштували так звані представники ОРЛО в Станиці.
Впевнена, на наступному ТКГ має стояти бути питання неприпустимості подібної поведінки і подібних жестів. Також це відео я направлю представнику ОБСЄ з питань свободи слова з вимогою відреагувати на перешкоджання діяльності журналістам. До речі, не бачила жодної реакції на цей інцидент української влади і НСЖУ.
Що ж, будемо реагувати ми. Бойовики йтимуть туди, куди ім дозволять. Будемо зупиняти разом.
Часто чуємо, що війна не повинна забирати у людей молодість, плани, можливості, мрії… Але реальність така, що вона – забирає. >>
Отримавши команду про вихід комкора на вулицю, Парфенюк наблизився зі спини до нього та до його охоронця, навів пістолет на них і натиснув на гачок. Але пострілу не відбулось, оскільки... через хвилювання нападник не дослав патрон в патронник! >>
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>