Ігор Померанцев щойно нагадав висловлювання Іонеско: "Ми не повинні починати з того, що ми румуни. Потрібно, найперше, бути трохи англійцями, французами і т.п. Для нас культура передбачає зіноземчування, позбавлення коріння".
Під цими словами підпишеться зрілий представник майже кожної культури на планеті. Української - неодмінно. Її все ще судомить хуторянство. Російську культуру, до речі, досі багато в чому виручало саме звільнення від коренів. Заклик Хвильового: «Геть від Москви!» передбачав і «Геть від коренів!» - дихай, надихайся Заходом. Хвильовий підкреслював: вбирати Захід слід без російського посередника. Саме в цьому він бачив мету-завдання відсторонення від Москви. Комуністом, між іншим, був, щирим. Таким і застрелився.
Отже, «Геть від Москви і від свого коріння!». Цей заклик міг би стати цілющим для сучасної української культури. Здається, потихеньку стає. Варто сказати: все велике в українській культурі позбавлене національних коренів у тому сенсі, який мав на увазі Іонеско - тому і велике. Шевченко, Леся Українка, молодий Тичина, Рильський, Тютюнник-молодший - називаю перших, хто спав на думку.
«Батько Тарас». Та якби він почув це про себе, він би напився до повного усвідомлення, що треба схопити дрюка та до знемоги ганятися з ним за тим сільським грамотієм, що додумався так його обізвати - його, російського столичного інтелігента, художника-гуляку європейського штибу, що якось виявив у собі український поетичний геній і той високий космополітичний смак, який утримав його, цей геній, від занурення в малоросійське хуторянство.
Ігор Стріляний, 27 листопада 2018 року, Facebook.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
