(фото: Михайлина Скорик / Facebook)
Дуже франківська історія. Коло старої синагоги в центрі міста стоїть пам'ятник страченим націоналістам.
Відбувалося все так. 14 листопада 1943 року в місцевому театрі йшла прем'єра оперети "Шаріка". Туди увірвалися фашисти і затримали всіх, хто був у вишиванках - понад сотню людей, у тому числі жінок. Зокрема, під арешт потрапили молоді провідники українського підпілля.
17 листопада 27 хлопців привели під синагогу навпроти театру і розстріляли за участь в ОУН. Їх прив'язували до 10 смерекових стовпів і страчували на очах у міста. Перші - співали "Ще не вмерла" і вигукували "Слава Україні!", тож останнім позатуляли роти кляпом.
Цю історію, зокрема, описав польський письменник Тадеуш Ольшанський. Малим хлопцем він став випадковим свідком розстрілу - сидів поруч, на постаменті зруйнованого пам'ятника Адаму Міцкевичу і все в деталях запам'ятав.
Саме так: 1943 рік, війна в Станіславі, українці, в тому числі молоді хлопці з ОУН пішли на прем'єру в театр. Уявляєте? Це до дискусії про те, що варто, а що не варто робити в часи війни.
Нині синагога діюча. Поруч працює невеликий готель з єврейським колоритом і смачним ресторанчиком. Популярне місце, куди ходять на сніданки і вечері. Вулиця невелика - на 100 метрв - і нині так і називається - Страчених націоналістів.
У тій частині, що межує з пам'ятником - магазин, де продають сантехніку і польську фарбу Snieżka. Навпроти - той самий відновлений Міцкевич, філармонія в приміщенні колишнього театру і навіть російський Сбербанк.
Є підстави оцінювати злочин комбрига С. Лучанова і його підлеглих як такий , що сприяє підриву єдності тилу і фронту та створює передумови для можливого бунту в ЗСУ на кшталт " маршу справедливості " вагнерівців Пригожина на Москву 23-24 червня 2023 року . >>
Шановна редакціє!
До вас звертається по допомогу Вікторія Захарова з міста Балаклія Харківської області. Мені 20 років. >>
В історії радянського спецназу був лише один офіцер ГРУ, який за війну в Афганістані отримав звання Героя Радянського Союзу за життя — і ним був українець. >>
У перебігу, подекуди, напружених відносин між Варшавою і Києвом, українська сторона, із невідомих причин, належно не відреагувала на заяву президента Польщі Кароля Навроцького про те, що у нього "кожен день відбувається духовний зв'язок із Пілсудським". >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>
Замість того, щоб підвищувати цінність військової служби загалом, створювати стимули для професійного розвитку, підготовки кадрів, набуття нових спеціальностей та довгострокової кар'єри у війську, нам знову пропонують перерозподілити доплати між різними категоріями військовослужбовців. >>
