Влад не мовчав ніколи, був незручним

09:45, 23.03.2018
На похоронах Влада Волошина спілкувався з льотчиками штурмової авіації, з тими, хто літав з Владом в 2014-му.
 
"На початку війни в бригаді було всього 12 пілотів. У серпні 14-го, коли російські війська завезли багато зенітно-ракетних комплексів, літати погоджувалися в зону ураження ППО далеко не всі - тоді вилітали на завдання 6 пілотів. З них зараз залишився в льотному складі ЗСУ всього 1 офіцер. Решта звільнилися.
 
Влад звільнився на початку 2017 го року разом з двома досвідченими льотчиками. Вони звільнилися з ряду причин. По-перше, їм не давали літати, щоб удосконалюватися і підвищувати свій клас. Новачки в льотних училищах отримують більше палива, ніж досвідчені пілоти, і їх звичайно, теж потрібно готувати. Але в сучасній війні потрібен характер і багаторічна підготовка, такі як були у Влада. А йому не дали можливості стати пілотом 1-го класу, палива не знайшлося. Досвідчені льотчики повинні отримувати навіть більшу практику, ніж новачки, їм треба продовжувати вдосконалюватися. Адже мало у нас льотчиків, дуже мало. Льотчик зі стажем в 10 років обходиться державі в мільйони доларів, а якщо такий льотчик отримав досвід успішних бойових дій – це безцінно. Зберігати досвідчених бійців це значить економити гроші державі. Але на всі ці викладки плюють - тому що нагорі байдуже, скільки людей залишається, їх простіше замінити новими, хто не розмірковує і не критикує. Бюджети пиляють на забезпечення, на навчальні заклади, і весь час грошей не вистачає. Звичайно, не вистачає, і не буде вистачати, якщо люди послужать і звільняються ще молодими, поки ще готові терпіти.
 
По-друге, на бригаду дали квартири, ордени, нагородні пістолети. Але тим, хто літав в серпні нічого не дісталося. Полковник є, з яким у Влада був конфлікт. Полковник був збитий, але замість того, щоб вийти на зустріч пошуковій групі спецназу, зник зі зв'язку. А групу спецназу 3-го полку, які довго шукали полковника, знищили під Латишевим, люди через нього загинули. Полковник здався в полон і все розповів росіянам на допитах. І його після цього обмінюють, роблять героєм, дають орден, пістолет, квартиру, просувають по службі. А Влад вдарив по росіянах під Іловайськом, був збитий, але в полон не здався, вирвався. При катапультуванні зламав руку, дуже важко, в суглобі, важко травмував хребет, у нього все це боліло постійно. Йому це не визнали бойовими пораненнями, він лікувався за власний рахунок. Квартиру його родина не отримала, орден або пістолет за Іловайськ він теж не отримав. Виходить, краще б в полон потрапив, тоді увага би була. Влад не мовчав ніколи, був незручним, тому і пішли його з армії. Для нього це було дуже боляче, він був створений для військової життя.
 
У нас в бригаді було анонімне анкетування психологів – так ось, всі готові захищати Батьківщину. Але владі не довіряє більшість.
 
Я теж літав в 14-му. Я отримую 13 тисяч гривень. Утримую сім'ю, дружину і маленьких дітей, квартири немає, без кредитів купити нічого не можна, усі наші гроші йдуть на харчування. У мене контракт до кінця особливого періоду, цим все сказано".
 
 
Джерело: Юрій Бутусов у Facebook, переклад "УМ".