Українська дилема Трампа

Суперечлива і драматична інтрига виборів у США завершилася обранням президентом Дональда Трампа . Кампанія ще тривало буде аналізуватися у пошуках відповідей на причини поразки К. Харріс і перемоги Д. Трампа.

    Якщо стисло , то американське здебільшого консервативне суспільство апріорі не готове до  обрання главою держави жінки. До того ще й кольорової . І це вже усталена тенденція . Бо у 2017р . Д. Трампу  також програла демократ Хілларі Клінтон .

   Адже державність і демократія США , як не прикро визнавати , будувалася на крові корінного індіанського населення і чорношкірих рабів . Тому суспільно - політична система країни має родимі плями расизму , ксенофобії , антисемітизму , гендерної дискримінації та конфедералізму .

    Варто також враховувати суттєві вади демократів у виборі тактики і стратегії кампанії  та критичні прорахунки у виборі прохідного кандидата на передодні  перегонів . Факт заміни кандидата на марші вочевидь викликав ревнощі у частини впливових прихильників Д. Байдена , що було використано опонентом . Не додали бонусів К. Харріс і зволікання демократів у наданні належної мілітарної і фінансової допомоги Україні та заборона дозволу ЗСУ вражати американськими ракетами законні цілі на території РФ .

    Капітулянтська стратегія Держдепу і Пентагону щодо управління ризиками ескалації фактично унеможливила результативний контрнаступ  ЗСУ у 2023 р . чим створила умови для просування окупантів на окремих ділянках фронту у 2024р. Адже давня турецька мудрість гласить : " Відбери у людей зброю і вони втратять силу " .

Не виключається , що Д. Байден відхилив кандидатуру колишнього міністра оборони Великобританії Бена  Воллеса на посаду генсека НАТО побоюючись , що британець войовничого шотландського роду своєю рішучою позицією щодо РФ може залучити Альянс і США  у російсько - українську війну . Як у свій час У. Черчіль схилив США стати ключовим гравцем антигітлерівської коаліції .

    Проте , українці вдячні Д. Байдену за глобальне лідерство , що забезпечило виживання української нації і держави. Є впевненість , що і в подальшому потенціал демократичної партії та її лідерів активно сприятиме визвольній боротьбі української спільноти .

    Міжнародною спільнотою визнається , що новітня трампівська епоха в США  викликає помітну тривогу і занепокоєння , як в Україні , так і в ойкумені загалом .До такого спонукають окремі контраверсійні заяви новообраного президента і його окремих соратників у ході перегонів та сучасні масовані дезінформаційні вкиди у світових медіа . Страшилок безліч . І не всім вдається відсіяти у них зерно від полови . Їх джерело очевидне . Кремль , користуючись певною передінавгураційною  паузою , намагається тиснути на фронті , жорстоко тероризувати українців , руйнувати економіку і промисловість України та одурманювати світову громадську думку . Всіляко гальмувати і компрометувати українські ініціативи у рамках " Формули миру " та " Плану перемоги " . Сіяти паніку , зневіру та розбрат в українському суспільстві , секторі безпеки і оборони  . Відчуваючи , що " не все так однозначно із новообраним президентом " , путін через агентурні і лобістські можливості намагається впливати на формування засад трампівської внутрішньої і зовнішньої політики. Вмонтувати в картину інтересів Д. Трампа брутальні та антиукраїнські кремлівські наративи .

    Загально відомо , що заяви політика - опозиціонера і дії політика при владі , почасти суттєво різняться .

Сподіватимемося , що таке стосуватиметься і українського питання , в якому Д. Трамп постає перед дилемою можливого конфлікту інтересів .

   Якщо президент формуватиме свою адміністрацію за рахунок проросійських яструбів , то перспективи США , ЄС , НАТО і України можуть опинитися під досить вразливими ризиками .І результатом імовірної політичної турбулентності в американському суспільстві  може бути ініціювання процедури імпічменту президента Д. Трампа .

      Коли ж здоровий глузд  спонукає главу держави обіпертися  на досвідчених , відповідальних , компетентних та нетерпимих до автократій вісі зла соратників , то таке сприятиме прогресивним реформам в США та у трансатлантичному співтоваристві .

  Вже також очевидно , що Д. Трамп зможе реалізувати власне гасло " Зробимо Америку знову великою " лише в разі всеосяжної підтримки України для її перемоги над путінським терористично геноцидним режимом .  Бо якщо Україна впаде , то Європу і колективний захід очікує ефект доміно . І не виключається , що американцям доведеться повертати росії  Аляску  , а Мексиці - Техас і Каліфорнію . У кращому випадку  країна стане конфедерацією із різними зовнішніми центрами впливу на неї .

    Уникнути подібного сценарію розвитку подій сприяло б ухвалення США , ЄС і НАТО довгострокової стратегії  комплексної відсічі агресивним зазіханням автократій вісі зла щодо України та інших молодих демократій .

    Водночас Києву належить мобілізувати максимум власних зусиль , щоб виконати домашнє антиокупаційне  завдання .

      Так , в умовах складної обстановки на фронті , що має тенденцію до загострення , всім гілкам влади і громадянському суспільству потрібно злагоджено , рішуче і наступально , але коректно доносити до оновленої влади США і західних партнерів  загалом цілком виправдані власні інтереси і потреби в оборонно - безпековій , фінансово - економічній , науково - технологічній та військово - технічній сферах .

      Вищим військово - політичним керівництвом  країни модеруються  масштабні пропозиції в рамках " Формули миру " і  " Плану перемоги " , створення відповідних коаліцій та спільних із партнерами проектів , що інтегрують Україну у європейську оборонну архітектуру .

      Водночас , є необхідність подальшого удосконалення управлінської складової у ЗСУ  , корекції по термінам і якості навчання мобілізованих громадян , суттєвого посилення законодавства і пошукової роботи правоохоронців у боротьбі із корупцією в органах державної влади і управління , секторі безпеки та оборони .

      Враховуючи успіхи у розвідувальній , контррозвідувальній і оперативно - розшуковій діяльності вітчизняних спецслужб і правоохоронних органів , якісно нового рівня протидії вимагають їх спецоперації по викриттю і припиненню агентурно- диверсійної і терористичної діяльності відповідних структур росії та країн вісі зла . Прицільнішими мають бути дії правоохоронців по знешкодженню намірів власних та транснаціональних злочинних угруповань , які в більшості своїй використовуються спецслужбами ворога у підривних акціях проти України .

     Варто  також мати на увазі , що статус нації перехідного періоду ( від колонії до незалежної держави ) , покликав до життя і таке негативне явище  , як олігархічне кланування новоспеченої еліти та кастування на грунті майнового розшарування ще не досить політично і патріотично зрілого суспільства . Як результат , у боротьбі фінансово потужних Дніпропетровського і Донецького олігархічних кланів , були проігноровані інтереси громади та безпека держави . Що призвело до анексії росією Криму , контрреволюційного заколоту сепаратистів у Донецькій та Луганській  областях . А зрештою  і до широкомасштабної збройної агресії росії проти  України у 2022 р .

     Для запобігання подібному у майбутньому , гілкам влади доречно ухвалити універсальну суспільно - політичну доктрину , що зобов'язуватиме до взаємно відповідального партнерства між владою і громадянським суспільством в інтересах безумовної реалізації тактичних і стратегічних пріоритетів життєдіяльності  країни .

Існує нагальна необхідність врегулювання певних аспектів історичної тяглості із країнами близького зарубіжжя. Щоб не  підігравати ворогові та деструктивним елементам , уникатимемо персоніфікації . Але зауважимо , що у двосторонніх відносинах , особливо партнерів , чи союзників , важливо чітко визначитися у тому , які сторінки історії ( позитивні чи  драматичні ) стануть  змістом і орієнтиром подальших стосунків . Інакше отрута почасти спотворених егоїстичними політиканами образ підірве засади конструктиву обох сторін . Чим і скористається агресор , щоб повернути колишні колонії для відновлення власного імперського статусу .

    В такій ситуації міносвіти потрібно припинити шкідливі космополітичні експерименти і забезпечити викладання в освітніх закладах історії України як окремого предмету . Бо ще шастають по країні недогромадяни , що соромляться історії власної країни і не рідко стають підгрунтям сепаратизму і колаборації .

      Як відомо , світогляд громадянина формується за рахунок багатьох чинників .  Історично склалося , що провідна роль у такому належить релігії . Після отримання від Вселенського патріарха Варфоломія  Томосу на автокефалію , ПЦУ послідовно , в правовому полі збільшує кількість релігійних громад і вносить значний вклад у зміцнення української державності , відсіч російському агресору та у патріотичному вихованні  вірних .  Попри відкритий і прихований спротив московських попів . Із під ряс яких стирчать феесбешні однострої. І таке продовжуватиметься допоки вітчизняна громада при підтримці компетентних державних структур  остаточно не позбудеться кайданів духовного деспотизму московського патріархату .

    У теоретичній спадщині борця за вільну Україну Степана Бандери є досить влучне , оптимістичне і консолідуюче визначення :  " Ніщо не зупинить ідею , час якої настав . "

     Так , ідея незалежної української держави реалізована  за життя теперішнього покоління .  І нова генерація борців вже демонструє спроможність покінчити із  путінським агресивним націонал - шовіністичним імперіалізмом . Щоб повністю деокупувати Вітчизну.

 Є переконливі сподівання , що у цій священній боротьбі поряд із Україною буде належно діяти глобальна демократія під лідерством США , ЄС і НАТО .

Василь Богдан, експерт з питань безпеки, генерал - лейтенант, публіцист