Флейта короля. У Національній філармонії України зіграють улюлені твори Фрідріха Великого
Прусський король Фрідріх Великий (1712–1786) був не лише знаним полководцем і великим правителем, а й вправним флейтистом. >>
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. (facebook.com/khanenkomuseum)
Музей Ханенків та Довженко-Центр організували дружню кінорефлексію з нагоди 100-річного ювілею легендарного режисера, сценариста, композитора, представника шестидесятників і хвилі українського поетичного кіно Сергія Параджанова, який відзначається у вівторок, 9 січня.
Саме цього дня всесвіту на ім’я Параджанов виповнюється 100. Його ювілей святкує світ, та найбільше – Вірменія, Грузія, Україна. І Київ, в який режисер був закоханий, і про який мріяв створити фільм.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Музей Ханенків у соцмережах.
Йдеться про «Київські фрески» Сергія Параджанова. Це перегляд і розмова про 15-хвилинне відео, яке синхронизується з життям воєнного Києва і Музею Ханенків майже через 60 років після свого створення.
«Стрічка «Київські фрески» — це не фільм, а кінопроби. Більше Параджанову не дали зробити. Після зйомок кінопроб дирекція Кіностудії імені Довженка винесла рішення припинити зйомки «в цілому імпресіоністського фільму, пронизаного ідеєю пацифізму».
Від картини лишились лише кілька варіантів сценарію та 15-хвилинні кінопроби, які вціліли завдяки хитрощам оператора Олександра Антипенка, — він видав їх за свою дипломну роботу», - йдеться у повідомленні.
Парадоксально, що не здійснений фільм, а самі лише кінопроби світова кінокритика визнала «блискучим досвідом кіноавангарду». І це, безперечно, геній Параджанова, який являє себе «всесильним богом деталей».
На одному з перших обговорень літературного сценарію своїх Київських фресок Параджанов стримано прокоментував:
«Я шукаю фрески життя… Треба замислитись над тим, що є Київ, і створити фільм про нього, про людей, що живуть в ньому, про національний характер».

Організатори: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний центр Олександра Довженка.
Зазначається, що модераторкою зустрічі і дискусії стане Олена Горчарук (Довженко-центр). Початок події о 16:00.
«Параджанов прагнув думок і обговорення, хотів почути про ставлення до свого твору. Чому б не здійснити його бажання сьогодні?», - акцентують у музеї Ханенків.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міфи і правда про генія українського поетичного кіно Серія Параджанова.
Прусський король Фрідріх Великий (1712–1786) був не лише знаним полководцем і великим правителем, а й вправним флейтистом. >>
Правда про ситуацію на фронті – як вона до нас пробивається? >>
Репертуар Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка поповнився виставою «King Лір! Версія» у постановці легендарного Анатолія Хостікоєва за відомою трагедією Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича. >>
2009-го молодий американський літератор і кіношник Сет Ґрем-Сміт випустив роман «Гордість і упередження і зомбі», де увів до сюжету класичного твору Джейн Остін несподіваних персонажів. >>
На головній сцені Національної оперети України відбулася світова прем’єра мюзиклу «Комахи» у постановці Оксани Тараненко за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах». >>
Переможці та фіналісти конкурсу «Битва модельєрів», молоді дизайнери зі Львова та Одеси, викладачі українських навчальних закладів та їхні італійські колеги стали учасниками міжнародного проєкту PROMESSI SPOSI ART DESIGN FASHION UA–IT у Мілані. >>