Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
«Фонтан виснаження. Висока вода». (Фото надане організаторами.)
У Києві презентували «Фонтан виснаження. Висока вода» харківського художника Павла Макова — проєкт національного павільйону, який Україна представлятиме цьогоріч на 59-й Венеційській бієнале.
У міжнародній виставці сучасного мистецтва із 126-літньою історією наша країна бере участь із 2001 року. До пандемії коронавірусу проходила вона в Італії кожного непарного року.
Тепер зміщується, за планами, на цьогорічні квітень-листопад. Проходитиме під назвою «Молоко снів» — так називається дитяча книжка 1950 року сюрреалістичної художниці Леонори Керрінгтон. Організатори обіцяють захопливу мистецьку подорож «через метаморфози тіла і визначення людяності».
Проєкт Павла Макова обирали за результатом рейтингового голосування з-поміж чотирьох претендентів. Міністерство культури та інформаційної політики оголосило переможця ще у серпні минулого року.
«Для нас Павло Маков — не лише один із найвизначніших українських художників нашого часу. Важливо, що він не зупиняє розвиток творчої практики, експериментує, не боїться повертатися до своїх старих, але досі актуальних робіт. Мистецтво Макова політичне, але не прямолінійне. Обрана спільно з Павлом робота розповідає про універсальні глобальні питання за допомогою художньої метафори та краси самого художнього об’єкта», — так пояснюють вибір роботи та художника для представлення України співкураторки павільйону Марія Ланько та Лізавета Герман, співзасновниці галереї The Naked Room.
Співкуратор, головний редактор IST Publishing Борис Філоненко, дослідник творчості Павла Макова, розкрив контекст виникнення роботи та розповів про її численні трансформації: від образу на рисунках та офортах у 1990-х роках до повноцінного діючого об’єкта у 2022-му році на 59-й бієнале у Венеції.
Історія «Фонтана виснаження» бере початок із недалекої минувшини, коли Харків переживав помітні зміни міського ландшафту і соціальних відносин. Занедбані недіючі фонтани, інфраструктурні аварії у водопостачанні підштовхнули Павла Макова звернутися до мотиву води та виснаження ресурсів.
Місце впадання річки Лопань у річку Харків привело художника до образу воронки з двома лійками. Зібрані у велику конструкцію, воронки утворили «Фонтан виснаження» — символ часу і місця, яке досліджував митець.
Попри спроби художника, фонтан так і не був встановлений у міському просторі Харкова. Однак за чверть століття він перестав бути локальним символом та отримає втілення на міжнародній виставці у Венеції — місті, яке щороку переживає піднесення високої води, посуху в каналах та жваво обговорює проблему виснаження.
Комісарка павільйону й заступниця Міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва зазначила, що чи не першим, хто усвідомив важливість репрезентації країни у Венеційській виставці, понад 100 років тому був колекціонер і благодійник з України Богдан Ханенко.
Однак у його часи права такої репрезентації Україна була позбавлена: ним користалася Російська імперія, котрій і належав зведений коштом Ханенка павільйон у Венеції. Сьогодні Україна має власний голос, котрий завдяки участі у Венеційській бієнале, де представляється щоразу понад 90 національних павільйонів, «чує» не лише мистецька спільнота.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>