Проти голови НАЗЯВО Андрія Бутенка відкрито кримінальну справу за переслідування дослідниці Голодомору-геноциду українців Олесі Стасюк

Українські та закордонні ЗМІ неодноразово писали про переслідування в Україні науковців, які займаються дослідженнями найбільшого злочину геноциду українців, вчиненого комуністичним тоталітарним режимом. 

 

Однією із відомих дослідників теми Голодомору – є  голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, доктор історичних наук, заслужений працівник культури України Олеся Стасюк. Саме за її заявою у 2019 р. Службою безпеки України зареєстровано кримінальне провадження, щодо виконавців геноциду за ст. 442 (Геноцид) КК України.

 

За новітніми науковими дослідженнями та проведеними судовими експертизами встановлено, що сталін та його оточення знищили у 1932 – 1933 рр.  – 10,5 млн українців.  Розсекречені архіви України, Німеччини, Польщі, Італії, США надали можливість науковцям, слідчим, криміналістам та судовим експертам розкрити злочинні механізми винищення українців, масштаби вчиненого геноциду та його наслідки. Головна мета кремля була  –  ліквідація національно-визвольного руху, нищення української нації та недопущення відновлення Української держави.

 

Презентація цих досліджень у 2021 р. викликала шок у агентів впливу та «п’ятої колони» кремля, які розпочали переслідування вчених, що брали участь у проведенні новітніх наукових досліджень та судових експертизах вказаного кримінального провадження. 

 

Одним із організаторів переслідування виявився голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, колишній «регіонал» Андрій Бутенко.  Раніше в ЗМІ ми повідомляли наших читачів про його «діяльність» та мету створення НАЗЯВО,  яке перебрало на себе регуляторні та контрольні функції Міністерства освіти та науки України, фактично знищивши важливий державний орган управління. 

 

Група «ревізорів освіти» НАЗЯВО вже декілька років тероризує університети, наукові установи та вчених, на яких їм вказують пальцем. Закриття кафедр, освітніх програм за надуманими приводами від непрофесійних «експертів» НАЗЯВО – це все їхні головні заслуги.  Насправді, йде знищення  освіти і науки України та намагання ліквідувати університети, наукові установи, що є загрозою національній безпеці України під час війни за незалежність.

 

Свою трудову діяльність НАЗЯВО розпочало з переслідування відомих вчених та дослідників Голодомору-геноциду українців.  За отриманою достовірною інформацією від науковців з різних куточків України, комісії НАЗЯВО, серед яких є й ті, що не мають навіть ступеня кандидата наук, не зараховують до звітів – видання та статті з тематики Голодомору та злочинів кремля. 

 

Одним із багатьох прикладів протиправної діяльності НАЗЯВО, є намаганням показово розправитися з всесвітньою відомим істориком, доктором історичних наук, професором, завідувачем кафедри Історії світового українства Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головою Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду Володимиром Сергійчуком. Мова йде про непогодження програми за нібито невідповідність тексту українській мові та  як наслідок, закриття кафедри.

 

Однак за підтримки  вченої ради  університету  (58 – за, 1 – утримався) професор В. Сергійчук вкотре очолив кафедру. 

 

Аналіз діяльності НАЗЯВО показав, що свою роботу вони розпочали з грубих порушень норм  Конституції України та Законів України, про що свідчать рішення багатьох судів. Юристи НАЗЯВО нажаль не знають, що Україна є правовою державою, а забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст.1, с.3 Конституції України).  

 

Своє створення НАЗЯВО аргументує рекомендаціями Угоди з ЄС. Однак, такі агентства створюються при університетах, на громадських засадах. До прикладу, європейській і американські агентства працюють за принципом дотримання прав людини та громадянина, а у разі виявлення порушень академічної доброчесності, проводяться закриті бесіди, щоб це не вплинуло на репутацію чи кар’єру вченого, під час яких рекомендують уникати подібних випадків і не більше.

 

Світова практика, щодо встановлення академічної доброчесності, на яку ж, як це не виглядає цинічно, посилається НАЗЯВО, свідчить про наступне: «Санкції за порушення принципів академічної доброчесності застосовуються, як свідчить світовий досвід, до вчених лише у випадку дослідницьких шахрайств [тобто, вчинення злочину]… У Європі не існує однозначної думки як щодо академічної доброчесності, так і щодо академічного проступку що не спричиняє шкоди, за яку потрібно карати, проте є “поганою практикою”, яку необхідно уникати». З принципів, на яких базується європейська практика академічної доброчесності та на які посилається у своїй практиці НАЗЯВО (мотивувальний висновок від 24 липня 2019 р.) вказано, що «заклади захищають права так зв. "порушників" під час розслідувань та гарантують те, що їхнім кар’єрним перспективам нічого не загрожує».

 

Що ж стосується діяльності  НАЗЯВО «по українськи».

 

Головною метою, як пише їхній юрист Н. Ясенова до суду – було вплинути та зруйнувати репутацію науковця. Така інформація міститься у матеріалах агентства, поданих до суду у справі Олесі Стасюк проти НАЗЯВО, що свідчить про пряме переслідування за наукову, просвітницьку діяльність та розкриття злочинів кремля, оскільки, це була перша успішно захищена докторська дисертація з геноциду українців за 30 років незалежності, в якій розкрито  один із механізмів масового винищення українців – інститут уповноважених та виконавців Голодомору. Крім того, це був один з прикладів виконання резолюції ПАРЄ 2006 р., в якій закликано Україну, надати нову історичну оцінку злочинам радянського режиму, відкидаючи російські наративи. 

 

Саме це стало головною «небезпекою» для «п’ятої колони» в гуманітарній сфері. Тому,  ще до захисту вказаної докторської роботи, проросійські історики Г. Боряк, Г. Єфіменко та ін.  розпочали кампанію з дискредитації науковиці, намагаючись зірвати сам захист. Проведені додаткові експертизи та перевірки дисертаційного дослідження Міністерством освіти і науки України,  в тому числі і самим НАЗЯВО, підтвердило високу якість наукової роботи. 

 

Не задовольнившись результатами перевірок, скаржники вступили у змову з  Бутенком, який незаконно, втретє розпочав перевірку наукової роботи, шукаючи фальсифікації, фабрикації та плагіат.  Доказами є офіційна інформація, оприлюднена Г.  Єфіменком (відомий у науковому середовищі як «Кєша»),  про домовленість з НАЗЯВО щодо знищення вказаної  дисертації.

 

З цією метою «антиплагіатор» намагався штучно створити «докази» чужими руками – університетами та науковими установами.  Згодом, змушений був відмовитися від звинувачень О. Стасюк у фальсифікації та фабрикації. 

 

Під час прийняття рішення, яким нібито було встановлено плагіат,   НАЗЯВО протиправно заблокувало вхід журналістам, науковцям та представникам громадськості, які прибули взяти участь у засіданні. У ході цього ганебного заходу, на якому взагалі не розглядалася  наукова робота, а був зачитаний «вирок», представник НАЗЯВО Артюхов не дав можливості виступити О. Стасюк, заявивши: «Це Вам не суд. В суді будете захищати свої права». 

 

Суди першої та  апеляційної інстанції визнали рішення НАЗЯВО, щодо нібито виявлення  в дисертації  О. Стасюк академічного плагіату та позбавлення її ступеня доктора історичних наук –  протиправним та скасували його.

 

Керівництво НАЗЯВО  так «захопилося» переслідуванням, що в матеріали подані  до суду внесли неправдиві відомості, фактично вчинивши підробку документів. Крім того, «експерти» НАЗЯВО забули прочитати докторську дисертацію «Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр.  в УСРР », надавши до суду такі аргументи: «варто наголосити на особливій yвaзi суспільства до самої теми дисертаційного дослідження Позивача, адже подані цифри і дані в дисертаційному дослідженні повинні містити безумовно правдиву інформацію та відображати історично важливі аспекти Голодомору-геноциду 1932 – 1933».

 

Як з’ясовано журналістським розслідуванням, вищевказана цитата є фальсифікацією НАЗЯВО, оскільки у докторській дисертації  О. Стасюк відсутні будь-які цифри і дані, що стосуються чисельності жертв геноциду.  Головною причиною переслідування стало те, що саме за ініціативою  дослідниці була відкрита кримінальна справа, проведені відповідні наукові дослідження та судові експертизи, які розкрили масштаби, наслідки і чисельність жертв. 

 

Національна поліція України  зареєструвала кримінальне провадження щодо протиправних дій А. Бутенка та інших осіб, за  ч. 2 ст. 28,  ч.1. ст. 364, ч. 1 ст. 366  Кримінального кодексу України.  

 

Журналісти «України молодої» і надалі продовжуватимуть висвітлювати інформації, що стосується захисту гуманітарної сфери та національних інтересів України. 

 

Олена МИХАЙЛІВСЬКА