У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
В'ячеслав Чорновіл говорив, що хотів би піти з життя "миттєво, на льоту". (Архівне фото)
Унаслідок автокатастрофи 25 березня 1999 року загинув борець за незалежність України, політик, публіцист В'ячеслав Чорновіл. За 25 років слідство так і не встановило всіх обставин аварії. Рідні та соратники політика впевнені, що це було вбивство.
Про ц е нагадує газета Україна молода.
Народився 1937 року на Черкащині. У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Був засновником та редактором "Українського вісника", в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву.
"Чорновіл почав політизуватись під час навчання на факультеті журналістики Київського університету, – пише Василь Деревінський у книзі "В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика", – його, вихованого на гаслах дружби народів, інтернаціоналізму вразило, що в столиці України "вовком дивляться, коли ти говориш українською". У молодого комсомольського активіста зневажливе ставлення до української мови викликало спротив, пробудило почуття національної образи і честі".
За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув 17 років таборів.
"Неугомонний" – під таким прізвиськом значиться Чорновіл у документах КГБ. Його відправили у найвіддаленішу табірну точку Якутії, далі на схід відправляли лише Василя Стуса.
"Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи..., – говорив В’ячеслав Чорновіл, – і якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив".
Був членом Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. У 1991 році балотувався в президенти України. Але вищу посаду в державі тоді обійняв Леонід Кравчук.
В одному з інтерв'ю В'ячеслав Чорновіл говорив, що хотів би піти з життя "миттєво, на льоту".
На жаль, його «бажання-пророцтво» збулося. Трагедія сталася на 5-му кілометрі автотраси Бориспіль-Золотоноша. Автомобіль Чорновола врізався в "КамАЗ" з причепом, який розвертався посеред шосе. Чорновіл та його водій Євген Павлов загинули на місці, прессекретар лідера НРУ Дмитро Понамарчук був госпіталізований з важкими травмами.
Самі обставини дуже загадкові: видимість в той день була нормальна, отже водій Чорновола повинен був побачити вантажівку, що стояла посеред дороги
Соратники В'ячеслава Чорновола та його син Тарас Чорновіл, патріотично налаштована громадськість вважають його загибель політичним убивством напередодні майбутніх президентських виборів.
Колишній заступник генпрокурора Микола Голомша заявив, що Чорновола добили, ймовірно, кількома ударами кастета. Він же наголосив на фальсифікацію протоколу огляду місця ДТП, відсутність огляду тіла паталогоанатомом, наявність слідів важких металів на кістках.
Попрощатися з ним прийшло до 200 тис. людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Центральна Рада), а черга охочих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика. Поховали В'ячеслава Чорновола на Байковому кладовищі.
Як повідомляла УМ, В'ячеслав Чорновіл є найбільшим захисником інтересів українців – соцопитування.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На Волині в пункті пропуску «Устилуг» прикордонники вилучили срібні монети вартістю в понад мільйон гривень. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>