Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Микита Шаповал та свідомий підрив пам’ятника Пушкіну в Харкові у 1904 році
13:53,
17.07.2023
Видання про громадського та політичного діяча, бахмутівця Микити Шаповала спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини. (facebook.com/HolodomorMuseum)
У 1904 році в Харкові був встановлений пам’ятник Олександру Пушкіну – черговий маркер російської імперської ідентичності. Але за лічені тижні погруддя було підірване членами підпільної організації «Оборона України».
Організатор підриву Микита Шаповал згодом пояснював: «Я був переконаний, що доки на Україні нема пам'ятника Шевченку — не сміє стояти інший пам'ятник».
Те, до чого Україна прийшла сьогодні, Микита Шаповал зрозумів ще понад сто років тому. Хочемо позбутися цього «братства» і його братської «любові» — маємо позбутися його маркерів.
Щоб більше дізнатися про Микиту Шаповала, приходьте завтра, 18 липня, у Національний музей Голодомору-геноциду, де відбудеться презентація видання «Микита Шаповал. Схема життєпису. Біографія. Листи».
Це унікальна збірка, що містить раніше не опубліковані листи українського громадського та політичного діяча, бахмутівця Микити Шаповала та спростовує міфи довкола історії Донеччини і Луганщини і подає докази фальшування ідентичності українського Сходу.
А ще - привертає увагу до покоління української міжвоєнної еміграції у Європі. Коли сьогодні маємо чергову хвилю еміграції, зовсім інакше дивишся на ті попередні хвилі вимушеного переселення, коли люди виїздили тимчасово, з надією повернутися, коли ситуація владнається, а виявилося – назавжди…
Приходьте, вхід вільний!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: нещодавно у Полтаві демонтували пам’ятники радянським генералам Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну, а також поету Олександру Пушкіну.
