Петро Болобочан. (facebook.com/uinp.gov.ua)
Кримська група Армії УНР під командуванням талановитого полковника Петра Болбочана, хоч і не на довго, але звільнила Крим від більшовиків 104 роки тому – навесні 1918 року.
Про це нагадує Україна молода з посиланням на Український інститут національної пам'яті.
«104 роки тому. Це була блискуча перемога українського війська. За спогадами очевидців, Армію УНР кримці зустрічали оплесками, адже були втомлені від більшовицької окупації 1918 року», - зазначають українські історики.
До речі, Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві.
«Перемогли більшовиків 1918-го! Переможемо і 2022-го!», - стверджують в УІНП.
Петро Болбочан (5 жовтня 1883 — 28 червня 1919) —український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України.
22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів. За словами кримського вченого, кандидата історичних наук, лауреата Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції, але не найефективнішою.
Як повідомляла "УМ", трагічною була доля Петра Болбочана: 28 червня 1919 року його розстріляли за рішенням слідчої комісії уряду УНР. До висновку, що смертний вирок було винесено полковнику Болбочану безпідставно, дійшли на спеціальному засіданні ще у квітні 1934 року в Празі визначні авторитетні українські правники.
Перший у світі пам'ятник легендарному полководцю, полковнику Армії УНР Петру Болбочану відкрили на вулиці Січових стрільців у Києві у жовтні 2020 року.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
