Петро Болобочан. (facebook.com/uinp.gov.ua)
Кримська група Армії УНР під командуванням талановитого полковника Петра Болбочана, хоч і не на довго, але звільнила Крим від більшовиків 104 роки тому – навесні 1918 року.
Про це нагадує Україна молода з посиланням на Український інститут національної пам'яті.
«104 роки тому. Це була блискуча перемога українського війська. За спогадами очевидців, Армію УНР кримці зустрічали оплесками, адже були втомлені від більшовицької окупації 1918 року», - зазначають українські історики.
До речі, Гетьман Павло Скоропадський саме завдяки акції Петра Болбочана зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві.
«Перемогли більшовиків 1918-го! Переможемо і 2022-го!», - стверджують в УІНП.
Петро Болбочан (5 жовтня 1883 — 28 червня 1919) —український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострову української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України.
22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів. За словами кримського вченого, кандидата історичних наук, лауреата Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції, але не найефективнішою.
Як повідомляла "УМ", трагічною була доля Петра Болбочана: 28 червня 1919 року його розстріляли за рішенням слідчої комісії уряду УНР. До висновку, що смертний вирок було винесено полковнику Болбочану безпідставно, дійшли на спеціальному засіданні ще у квітні 1934 року в Празі визначні авторитетні українські правники.
Перший у світі пам'ятник легендарному полководцю, полковнику Армії УНР Петру Болбочану відкрили на вулиці Січових стрільців у Києві у жовтні 2020 року.
Сьогодні ми діємо, творимо, відроджуємось, перероджуємось, осмислюючи себе. Про це свідчить чергова презентація у національно- фундаментальному місті, що на Сумщині, — Конотопі — нового музею «Спадок Гетьманщини. Місце пам’яті Конотопа». >>
Археологи в Туреччині знайшли відбитки печаток, які пов'язані з царем Хаттусілі ІІІ та його родиною. Хаттусілі ІІІ є важливою постаттю в історії хеттів, відомий своєю роллю в битві при Кадеші та підписанням Кадешського мирного договору. Знахідка може внести значний внесок у розуміння цієї давньої ци >>
У Іспанії були виявлені золоті прикраси, віком 2 тис. років. Дослідники вважають, що ця знахідка може розкрити нові аспекти історії залізного віку в регіоні Астурія. >>
У центрі столиці з обеліска "Місто-герой Київ", що на колишній площі Перемоги, була прибрана радянська символіка, також видалена анотаційна дошка російською мовою. Нині ця площа називається Галицька. >>
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (м. Батурин) спільно з благодійним фондом «Спадок Гетьманщини» презентували на Сумщині збірку «Місто Конотоп у матеріалах Генерального Опису Лівобережної України 1765–1769 років». >>
Нещодавно, перебуваючи в Санкт-Петербурзі на зустрічі з католиками московії, Папа Римський раптово заговорив «о великой русской культуре», про «вєлікіх» Петра І та Катерину ІІ. >>
