У Тернополі показують нові графічні роботи Ніла Хасевича, фото

У Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини відкрито унікальну виставку, експонатами якої стали речі з віднайдених цьогоріч на Покрову трьох бідонів  з архівом ОУН Подільського краю. 

Знайшли історичний скарб пошуковці Андрій Остап та Андрій Фруник у лісі біля хутора Малинівка Нараївської громади.

Це поки що найбільша знахідка речових доказів діяльності ОУН і УПА на теренах області.  Символічно, що матеріали та особисті речі підпільників були виявлені на в день створення УПА – 14 жовтня.   

У бідонах знаходилися книги з бібліотеки організаційної референтури Подільського краю, бо саме їй належав архів. Тут – ідеологічні та історичні праці Володимира Винниченка «Відродження нації»; Михайла Лозинського «Кривава різня», яка розповідає про звірства польських шовіністів проти українського населення у 1918-1919 роках.

А ще радянська література – кодекси  праці, цивільний та кримінальний,  твори Леніна і Сталіна та інших діячів, де йдеться про демократію в СРСР, але насправді це був тоталітарний режим.

Оунівці усвідомлювали: для протидії радянській пропаганді насамперед потрібно було її вивчати.

                                                     Особисті речі підпільників із знайдених у жовтні бідонів.

Цінною знахідкою є 16 пакетів з літературою, готовою до відправки на  Велику Україну у 1949-1951 роках, – на Київщину, Вінниччину, Кам’янець-Подільщину. На пакетах видно цифроніми: хто укладав, кому адресовані.

Ось яскрава ілюстрація: один з отримувачів пакунків – Йосип Демчук – окружний провідник ОУН Вінничини.

Зауважимо, що оунівці поширювали не лише листівки, а й брошури, повідомлення про загибель повстанців, в тому числі Головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Це свідчить про те, що підпілля не приховувало цієї події. 

«У  даних матеріалах  особливо цінною інформацією є списки полеглих, які дають можливість вести  подальший пошук та ідентифікувати загиблих героїв», -  акцентував увагу  автора цих рядків заступник директора Музею кандидат історичних наук Сергій Волянюк.

В архіві також бачимо теренові звіти різних організаційних частин ОУН – протоколи допитів Служби Безпеки ОУН, фінансові та касові звіти, повідомлення про бої, зокрема про великий бій  воїнів УПА із військами МГБ у Великих Гаях  у квітні 1950 року.

Усі ці відомості стосуються як півдня (Чортківщина), так і півночі Тернопільщини (Шумщина), а також Рівненщини, Житомирщини, Київщини і Берестейщини.

Більшість документів датовані 1951 роком. А це означає, що підпільники сподівалися повернутися в ці місця і відправляти матеріали за призначенням.

На виставці  також представлені  популярні ідеологічні праці, журнали  та художні твори, які мали вивчати і знати члени  ОУН. Тут і брошура Петра Федуна («Полтава») «Хто такі  бандерівці і за що вони борються», журнал ОУН для юнацтва «На чатах», новели, оповідання та повісті письменниці, учасниці підпілля Людмили Фої (псевдо Марко Перелесник).

А знайдені бофони (грошово-кредитні знаки ОУН), окрім пропагандистської, мають ще й естетичну цінність.

Однак роздинка знайдених матеріалів – альбом із 24 графічними роботами відомого повстанського художника, члена Української Головної Визвольної ради  Ніла Хасевича. У ньому  –  малюнки з героїчними сторінками історії України,  карикатури на радянську дійсність.

Крім творів самого художника, представлено роботи його учнів, створені спільно і під керівництвом Ніла Хасевича.

Як розповів пан Сергій Волянюк, це – третій відомий альбом робіт Ніла Хасевича. Адже перший був датований 1950 роком, коли підпілля відправило його на захід, у Мюнхен,  для участі у виставці «Волинь у боротьбі».

Ще один альбом був захоплений МГБ у 1952 році і тепер зберігається у Галузевому архіві СБУ. А третій,  повністю збережений,  був  адресований саме  керівництву ОУН Подільського краю.

Також знайдено ще чотири окремі роботи Ніла Хасевича та його учнів, які, теоретично, мали б увійти в цей альбом.

Заступник голови Тернопільської ОДА ї Віктор Устенко під час презентації архіву пообіцяв, що наступного року обласна  адміністрація «долучиться до видання альбому графічних робіт Ніла Хасевича».

«Матеріали архіву ОУН Подільського краю підтверджують, що навіть після загибелі Головнокомандувача УПА підпілля не припинило боротьби», - наголосив під час презентації директор музею  Євген Філь.   

                         Ідеологічні праці та художні твори, які мали знати члени ОУН.

Нині більшість документів  архіву в пошкодженому стані, вони потребують реставрації. А вся архівна колекція очікує  оцифрування, подальших наукових досліджень, щоб ретельно вивчати героїчні сторінки національно-визвольної боротьби українців у 1940-1950-х роках.

Музей національно- визвольної боротьби Тернопільщини спільно з  обласним комунальним підприємством «Фірма «Кінодністер» створили та презентували ще й невеликий фільм про знайдення і опрацювання архіву. Найближчим часом його можна буде переглянути в ютубі.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Роман ЯКЕЛЬ