Символ нашої Незалежності. Київський Майдан в історії України
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
Бійці ССО стояли у почесній варті біля нового пам'ятника царському генералу Інзову.
Пам'ятник російському генералу Івану Інзову, який свого часу був попечителем іноземних колоністів у Північному Причорномор’ї, відкрили у райцентрі Болград Одеської області.
Бюст царського генерала роботи скульптора Олександра Токарєва розмістили на мармуровому постаменті, на якому раніше, до декомунізації, був пам'ятник Леніну.
Про це повідомляють місцеві ЗМІ у неділю.
"Генералу Інзову - засновнику Болграда" - висічені слова на п'єдесталі монумента.
Ініціатором встановлення бюста виступив «Фонд імені Інзова», який очолює народний депутат України Антон Кіссе.
Варто зазначити, що це вже другий пам'ятник російському генералу в південних районах Одещини. Перший було відкрито з ініціативи президента Асоціації болгар України Антона Кіссе у райцентрі Тарутине.
Болгари Одещини нагадують, що генерал Інзов надав неабияку підтримку гагаузьким і болгарським переселенцям на землях Бесарабії.

Виступаючи під час відкриття пам’ятника пан Кіссе наголосив, що подяка переселенців була настільки великою, що вони свого часу добилися переносу праху генерала з Одеси до Болграда. До того ж, домовину несли на руках протягом 200 км, які розділяють обидва міста.
Башкан гагаузів Одещини Ірина Влах відзначила, що завдяки генералу Інзову бесарабські переселенці «отримали землю, де тепер живемо ми і будуть жити наші діти».
На відкритті пам’ятника генералу виступили також заступник голови Одеської облдержадміністрації Олександр Терещук і заступник голови облради, вихідець з Гагаузії Юрій Димчиогло.
У почесній варті біля пам’ятника перебували бійці Сил спеціальних операцій.
Пам’ятник генералу Інзову вже встанавлювався у Болграді у 1911 році, але під час румунської окупації міста, його було демонтовано.
Довідка «УМ»
Іван Микитович Інзов (1768 — 1845) — військовий діяч Російської імперії, генерал від інфантерії. Відзначився у Вітчизняній війні 1812 року
У 1818 році Інзов був призначений головним попечителем і головою піклувальної Комітету про іноземних колоністів Південної Росії, а з 1820 року був і повноважним намісником Бессарабської області.
Як піклувальник над колоністами в 1819 році Інзов курирував виконання «Указу про устрій задунайських поселенців». Особливу увагу Інзов приділив болгарським і гагаузька біженцям, що хлинули в російські межі на лівий берег Нижнього Дунаю в надії захисту від турків.
Генерал домігся для них статусу колоністів нарівні з німецькими переселенцями й проявив себе справедливим, хоча і суворим начальником із бездоганно чесною репутацією.
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>
У квітні 2010 року в Українському домі відкрили виставку, яка мала вигляд історичної експозиції, але працювала як політична міна сповільненої дії. >>
Наш абсолютний здобуток, наша перемога, яка житиме у віках, — це здобуття державної незалежності. >>
Тепер Гута Пеняцька знаходиться у Підкамінській громаді колишнього Бродівського, а тепер Золочівського району на Львівщині. >>
Граф, який став українським священником. Чернець, який умів заробляти великі гроші, але майже все віддавав українцям. Людина в інвалідному візку, яка не боялася перечити ані Гітлеру, ані Сталіну. >>
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО попереджає, що об’єкт «перебуває під загрозою внаслідок значної втрати справжності та цілісності, викликаної новим будівництвом та пов’язаними з ним масштабними археологічними розкопками». >>