«Жінки, які загинули за Україну»: жодна полегла не була удостоєна звання «Герой України»

Історики, волонтери і ветеранки презентують відеопроєкт «Жінки, які загинули за Україну» з нагоди 30-річчя Збройних сил України в понеділок, 6 грудня.

Зокрема, з 2014 року на російсько-українській війні загинули 20 хоробрих захисниць.

Як повідомляє Україна молода, на цьому акцентують організатори відеопроєкту -  Український інститут національної пам’яті, Жіночий ветеранський рух та Національний музей історії України у Другій світовій війні.

В УІНП наголошують, що попри те, що на війні з російськими окупантами героїчно загинуло 20 захисниць, «навіть за останні сім років жодна жінка-військовослужбовиця не була нагороджена найвищою державною нагородою «Герой України».

«У цьому році Жіночий ветеранський рух зробив подання на присвоєння цього найвищого звання  трьом героїням відеопроєкту: Ірині Шевченко, Сабіні Галицькій та Наталії Хоружій. Кожна з них загинула на російсько-українській війні, рятуючи життя інших», - наголошують організатори.

Також організаторами запланована дискусія «Жінки в українській визвольній боротьбі у 20–21 століттях. Чи місце жінки в армії?».

«У День Збройних сил України ми хочемо спільно поговорити про жінку на війні: чи (не)жіноча справа війна? що мотивує жінок добровільно йти захищати свою країну? чи жінка в армії – це феномен лише останніх років? чи користуються жінки в сучасній українській армії тими ж повноваженнями і правами, що й чоловіки?», - йдеться у повідомленні.

Під час презентації покажуть фільм про Катерину Носкову, яка воювала у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Вона загинула в серпні 2015 року під Горлівкою, рятуючи пораненого під мінометним обстрілом. Їй було 26.

У Жіночому ветеранському русі додають, що відеопроєкт «Жінки, які загинули за Україну» - це цикл із восьми відео про жінок, які загинули на сучасній російсько-українській війні.

«Це – зворушливі міні-фільми, кожен розповідає історію жінки з двох сторін – яка вона була у мирному житті та у військовій професії. Ролики важко дивитись без сліз. Але насамперед ми хочемо, аби смерть жінок сприймалася не із жалем, а з шаною та повагою до подвигу, із вдячністю за захист», - інформують ветеранки.

За допомогою проєкту учасниці руху розповідають про загиблих посестер і віддають їм шану, а також пробують розкрити позицію жінки, яка добровільно пішла на війну захищати свою країну.

У 2020 році вийшло 5 відео, а в 2021 – 3. Відео, зокрема, оприлюднювалися на сторінках Жіночого ветеранського руху та Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах.

З моменту публікації вони привернули увагу десятків тисяч глядачів. Героїнями циклу стали Ярослава Никоненко, Наталія Хоружа, Яна Червона, Сабіна Галицька, Ірина Шевченко, Олеся Бакланова, Катерина Носкова та Клавдія Ситник.

«Вони не жертви, а герої! Герої, не романтизовані з книжок, а виховані поруч із нами. У них був вибір, можливість відсидітись. Ми можемо відчувати тільки гордість, що ми їхні співвітчизники. Шана – це не жаль за ними, а гордість. Ми повинні запам’ятати їх, щоб ще більше цінувати нашу землю і ненавидіти ворога», - додають у ЖВР.