Країна збирає на дрони — еліта зібрала на Єрмака. Скандал з ексочільником ОП як діагноз системи
Є країни, які воюють на фронті. І є країни, які воюють у медійних заголовках. >>
Олександр Ткаченко.
Український політик та колишній голова Верховної Ради (1998-2000) Олександр Ткаченко помер 5 січня на 85 році життя. Останні 10 років життя тяжко хворів та пересувався на інвалідному візку.
Як інформує УМ, про його смерть повідомив 5 січня журналіст Микола Канішевський у Фейсбуці.
Він працював поруч з Олександром Ткаченком як прессекретар голови Верховної Ради.
"Пішов з життя легендарний Олександр Миколайович Ткаченко. Він був головою Верховної Ради наприкінці 1990-х, учасником опозиційної президенту Кучмі "Канівської четвірки" та автором фрази "я не перший, але й не другий".
Так він відповів на запитання хто в Україні головніший: президент чи голова парламенту?", — написав Канішевський на своїй Facebook-сторінці.
Попередньо, прощання з політиком відбудеться у суботу, 6 січня, у ритуальній залі у лікарні Феофанії
Головою ВР Олександра Ткаченка обрали із 18 разів. Тоді парламент 3 місяці не міг визначитись із керівником, саме тоді з’явився термін "спікеріада".
Ткаченко народився 7 березня 1939 року у місті Шпола Черкаської області. Він закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут у 1963 році, а у 1992 став кандидатом економічних наук.
З 18 липня 1990 року до квітня 1991 року Ткаченко працював першим заступником Голови Ради Міністрів УРСР. З 21 травня 1991 року до лютого 1992 року був державним міністром з питань аграрної політики та продовольства — міністром сільського господарства УРСР.
У парламенті працював із 1994 року. Був депутатом від Селянської партії, а з 2002 року – від Комуністичної партії. Ткаченко був в опозиції президенту Леоніду Кучмі та учасником "Канівської четвірки" – політичної коаліції чотирьох опозиційних кандидатів на президентських перегонах восени 1999 року на противагу чинному президентові країни Леоніду Кучмі.
Влітку 1999 року, у День незалежності, на Черкащині, у місті Канів четверо політиків оголосили про створення першої в історії незалежної України політичної коаліції — "Канівської четвірки". До її складу увійшли депутати, які мали політичний досвід та були опозиційно налаштовані до влади: Олександр Ткаченко, Євген Марчук, Олександр Мороз та мер Черкас Володимир Олійник.
Згідно з домовленостями, вони мали висунути єдиного кандидата. Однак після того, як єдиним кандидатом було оголошено Євгена Марчука, Олександр Мороз публічно відмовився від домовленостей і на вибори пішов самостійно. Наслідками розвалу "Канівської четвірки" стало те, що на виборах президента восени 1999 року виборцям довелося обирати одного із двох кандидатів: Леоніда Кучму чи Петра Симоненка.
Додамо, що нещодавно помер звукорежисер "Піккардійської Терції" Богдан Стефур. Він був одним з організаторів пісенного фестивалю "Червона рута" у 1989 році.
Як повідомляла УМ, Леонід Кравчук помер у віці 88 років.
Є країни, які воюють на фронті. І є країни, які воюють у медійних заголовках. >>
Світ стоїть на межі найбільшої кризи за останні 100 років. Війна затягується. Економіки руйнуються на очах. >>
Осінні парламентські вибори — якщо вони таки відбудуться, і ця стаття — лише спроба моделювання ситуації — стануть не черговою ротацією еліт, а тестом на виживання політичної системи після великої травми. >>
Після складання присяги новий прем'єр-міністр Угорщини, лідер партії "Тиса" Петер Мадяр виступив у парламенті зі своєю першою промовою. >>
Війна без маркування — проблема сучасного світу, особливо гостро вона постала після агресії США та Ізраїлю проти Ірану. >>
Черговим гостем програми «Дума. Й» став Надзвичайний і Повноважний Посол держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський. Очоливши посаду за кілька місяців до повномасштабного вторгнення, він не поїхав з України, точно розуміючи, що очікує його і нас. >>