Історія фатальної жінки. У Театрі Леся Курбаса відбудеться прем’єра опери «Марія з Буенос-Айреса» в постановці Євгена Лавренчука
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
«Тіні забутих предків» Параджанова є поетичною драмою, екранізацією однойменної повісті Михайла Коцюбинського. (Фото: Фейсбук національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка)
У широкий прокат із 29 травня повертається культова українська стрічка «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова - на великі екрани вийде її оновлена версія.
Як інформує УМ, про це національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка повідомила у Фейсбуці.
Наголошується, що «Тіні забутих предків» є фільмом, який змінив хід української культури, кінокартиною, яку цитують у світі як візуальне одкровення.
«Справжній скарб кіностудії імені Олександра Довженка - збережений, відреставрований, і тепер знову відкритий для нового покоління глядачів. Це треба дивитися не вдома, не на екрані телефона. Це – для великого екрану. Для темної зали, де кожен звук, кожен колір, кожен рух стає чистим мистецтвом», - зазначили у кіностудії.
Дистрибʼютором стрічки є Kinomania Film Distribution.
Нагадаємо, що «Тіні забутих предків» Параджанова є поетичною драмою, екранізацією однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Знята стрічка на кіностудії імені Олександра Довженка в 1964 році.
Цей фільм здобув світову славу. Його показували на кінофестивалях у Венеції, Локарно, Барселоні, Нью-Йорку та Лондоні.
Як повідомляла УМ, Сергій Параджанов реабілітований через пів століття після судилища за «український націоналізм».
Одному з кращих сучасних українських режисерів Євгену Лавренчуку тісно у рамках драматичного театру. >>
Звісно, під час воєнного лихоліття, яке нині переживає наша країна, усім нам не до концертів. >>
Кілька тижнів тому на нашому партнерському сайті «Буквоїд» опубліковані Довгі списки рейтингу-2025: по 20 найяскравіших видань в кожній із 24 тематичних підномінацій. >>
Про Рустама Давлетова «Україна молода» вже згадувала в одній з минулорічних публікацій — ішлося про ініціативу двох тернопільських художників >>
Культурний осередок «Простір Світличних» — почали створювати в Києві у будинку на Уманській, 35, де у 1960–1970-х роках збиралися українські шістдесятники. >>
Літньо-осіннім збіжжям, весільними короваями, шишками і дивнями, теплом бабусиної печі уявно (а десь трохи й по-справжньому) пахло в експозиції масштабного мистецького проєкту «Хліб» у Національному центрі «Український дім» у середмісті Києва на Європейській площі. >>