І трохи Малевича. Травневі покази Національного театру опери і балету імені Тараса Шевченка
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Віктора Зарецького називали українським “Густавом Клімтом” (подружжя митців-шістдесятників: Віктор Зарецький і Алла Горська).
На Сумщині в містечку Білопіллі 8 лютого 1925 року народився Віктор Зарецький — яскравий представник мистецького світу України. У його доробку роботи різних напрямків і стилів, які крізь призму творчості одного художника розповідають складну історію ХХ століття, протягом якого художнику випало творити.
Як інформує УМ, про це нагадала завідувачка науково-дослідницького відділу мистецтва XX-XXI ст. NAMU Тетяна Жмурко.
На старті кар'єри Зарецького були репрезентативні твори соціалістичного реалізму, які стрімко зробили митця відомим, проте він відійшов від цього художнього методу, та вже у 1960-х на хвилі хрущовської “відлиги" захопився українським народним мистецтвом з його декоративністю та яскравим колоритом. Увага до української вишивки, наївної картини, ікон і ремесел, робота з монументальними формами роблять можливим появу його знаменитої селянської серії, серед якої знакові твори з колекції NAMU: “Вишневий вітер” (1961), “Збирання льону. Портрет ланкової П.Сироватко” (1960), тощо.
Разом із дружиною художницею Аллою Горською, належав до потужного кола художників-шістдесятників, що стали в опозицію до радянського режиму, відроджуючи українську мову, традиції та відновлюючи у мистецтві перервану модерністську лінію. У 1970-му році пережив трагічну загибель дружини і на довгі роки, крім одержання глибокої персональної травми, опинився під пильним наглядом радянських спецслужб.

Картина Віктора Зарецького "Дівчата", 1962.
Сьогодні Віктор Зарецький найбільше відомий своїми творами у напрямку неосецесії, над якими художник працював із середини 1970-х років, надихаючись творчістю Густава Клімта та переосмислюючи український фольклор. У них митець уміло поєднує мову європейського модерну з вишуканою декоративністю українського народного мистецтва, сполучає високе й низьке, іронію та смуток.

Віктор Зарецький – Портрет народної артистки УРСР Т. Цимбал. Олія, мішана техніка, 1987.
Цьогоріч очікується масштабна виставка, присвячена творчості Віктора Зарецького в NAMU.
Як повідомляла УМ, «Віктор Цимбал. Архів. Колекція»: у Києві відкривається унікальна експозиція присвячена художнику, вояку армії УНР.
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Наступного тижня виповнюється 90 років Івану Марчуку — одному з найвідоміших у світі сучасних українських художників. >>
Колись поетка Наталка Білоцерківець написала рецензію на поетичну збірку Людмили Таран «Колекція коханок» (Л.: Кальварія, 2002), де стверджувала її першість у перевтіленні жінки-авторки у чоловіка-персонажа і дійшла висновку, що «цей її «мачо» — дійсно ідеальний герой наших жінок» >>
Два українські проєкти і музейницю-парамедика минулого тижня назвали найкращими серед претендентів з усієї Європи — переможцями престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. >>
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>
У Києві, в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки, нещодавно відбулася прем’єра вистави за мотивами повісті Миколи Хвильового «Санаторійна зона». >>