Іван Франко відрізнявся серед пишних комірців і краваток – вишиваними сорочками, яких у нього завжди було вдосталь.
Цього дня народився Іван Франко (1856-1916) - український письменник, вчений-енциклопедист, мислитель, громадський діяч. Сучасники називали Франка велетом думки і титаном праці, українським Мойсеєм.
Він залишив по собі колосальну художню і наукову спадщину, яка становить близько 50 тисяч творів. 50-томне академічне видання творів, здійснене у 1976-1986 роках, є далеко не повним його доробком і «тягне» на стотомник. За сорок років творчої діяльності Іван Франко видав одинадцять поетичних збірок, понад сто оповідань, дев’ять повістей, понад десять драматичних творів. Плідною була і публіцистична діяльність Івана Франка – понад дві тисячі публікацій.
Він є автором численних перекладів творів світової літератури - з французької, німецької, англійської, російської, польської, чеської, сербської, хорватської, старогрецької, латинської, арабської, давньоєврейської, індійської та інших мов. Іноді навіть жалкував, що не став орієнталістом.
В молодості Іван Франко, як і багато інших тогочасних інтелектуалів, зазнав впливу соціалістичних ідей, з захопленням читав Маркса, Енгельса, але наприкінці життя розчарувався в соціалізмі, назвавши соціалістичну державу тюрмою, «а всевладність комуністичної держави… означала би тріумф нової бюрократії над суспільністю, над усім її матеріальним і духовним щастям». На початку він також оспівував «братерство велике, всесвітнє», лише згодом усвідомивши підневільне становище України, розірваної між царською Росією й Австро-Угорщиною, що дасть йому підстави написати запальне: «Не пора, не пора, не пора Москалеві й ляхові служить».
Саме тому за радянських часів творча спадщина Івана Франка немилосердно фальсифікувалася. Українці не могли прочитати франкових поезій про національне відродження, про Січ та січових стрільців, про російський та польський колоніалізм на українській землі. «Або візьмімо всі свої сили докупи і силкуймося встояти в конкуренції цивілізаційної праці, або зложімо заздалегідь зброю і скажімо собі, що ми сміття і січка, добра на пашу для інших, але не здібна зеленіти й нове зерно родити» - писав Франко.
Франко дуже полюбляв сорочки, тому йому їх дарували з усієї України.
Проєкт "Вишивка в одязі видатних українців" відтворює схеми вишиванок відомих поетів та громадських діячів, зокрема – й Івана Франка, зазначає франкознавиця Наталя Тихолоз. Франко мав цілу колекцію вишиванок, йому їх дарували приятелі, приятельки та й просто знайомі. До речі, не лише з Західної України.
Іван Франко відрізнявся серед пишних комірців і краваток – вишиваними сорочками, яких у нього завжди було вдосталь.
Між цими сорочками були й подаровані Оленою Пчілкою, Уляною Кравченко, Христини Алчевської та від багатьох інших.
Іван Франко перший почав носити сорочки із європейськими костюмами.
Франко мав власну колекцію сорочок.
Попри велику кількість вишиванок в його колекції, Івана Франка поховали в чужій сорочці.
Іван Франко вдягав сорочку і в будні, і на свята. Його вважають зачинателем нової моди, адже поєднав вишиванку з класичним європейським костюмом.
Тарас та Андрій – сини Івана Франка також носили вишиванки.
Цікаві факти з біографії Івана Франка:
Іван Франко мав улюблене заняття – збирати гриби. Їх варили, смажили та сушили на зиму. Донька його згадує: "Смажені гриби з молодою картоплею були улюбленою стравою тата".
Коли Франко навчався у Дрогобицькій гімназії, він жив у далекої родички Кошицької на околиці міста. Та нерідко йому доводилося спати в трунах, які виготовлялися в її столярній майстерні.
Також він цікавився індійською культурою. Іван Франко вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті. А серед його перекладів – біблійна "Книга Буття", яка досі є найбільш точним перекладом цієї частини Біблії українською мовою.
Сам Франко знав 14 мов. Усього за життя він зробив 200 перекладів різних творів.
Відомо також, що Іван Франко мав атеїстичні погляди.
До сьогодні Іван Франко є єдиним українським поетом, який був номінований на здобуття Нобелівської премії з літератури.
Франко писав, що в його житті "тричі являлася любов". І це справді так. Жінок у Франка було багато, однак справжні почуття були лише до трьох.
Літературний доробок Івана Франка містить у собі 6 тисяч творів: 100 томів, 10 поетичних збірок, 1 збірка поем, 10 творів великої пози, 100 творів малої прози та 3 тисячі наукових та публіцистичних текстів різних сфер життя.
Псевдоніми Франка
Їх було близько сотні різних, а серед них: Джеджалик, Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин, Руслан, Іван Живий, Невідомий, Не-Давид, Не-Теофраст, Nonseverus, Vivus, Марко В-а, Один з молодіжи, Один з русинів міста Львова. Такі скорочення: І. Ф., Ів. Фр., I. F., Iw. Fr., Ккк.
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
До переліку "Найкращі туристичні села" Всесвітньої туристичної організації ООН (The Best Tourism Villages) – потрапили селища Урич і Ворохта, що розташовані у Львівській та Івано-Франківській областях. >>
Український художник та педагог доби Розстріляного відродження, учень Опанаса Сластіона та Михайла Бойчука, професор живопису Київського художнього інституту Іван Падалка народився 15 листопада далекого 1894 року. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
Сьогодні, 13 листопада, 135 років від дня народження Остапа Вишні (справжн. – Губенко Павло Михайлович), українського письменника-сатирика і гумориста. Автор збірок «Діли небесні», «Вишневі усмішки», «Кому веселе, а кому й сумне». >>
